неділя, 18 серпня 2013 р.

Вертихвіст

Вертихвіст
Валентина Вздульська
    Лис Вертихвіст – чарівник, який часом робить капості. Але він не злий, він просто любить побешкетувати.
      Усе почалося з того, що перед Різдвом Вертихвіт вирішив трохи погратися. Він побачив, що якийсь чоловік зрубав ялинку, і хотів покепкувати з нього. Лис оживив ялинку, дядько злякався, і ялинка втекла. З переляку чоловік машиною в’їхав у сцену, де мали виступати діти. Ті дуже засмутилися, і Вертихвіст пошкодував, що так зробив. Він зібрав усіх своїх лісових друзів, щоб вони допомогли йому зробити нову сцену. Наступного дня, коли діти все це побачили, вони дуже зраділи. Усе було, як нове, а на додачу – ялинка з лісовими гостинцями.
    Лис щодня провідував свою ялинку і побачив, що вона осипається. Він не хотів щоб його ялинка опинилася на звалищі, як інші різдвяні дерева, які після кількох днів стають непотрібними, тому вирішив їй допомогти. Вертихвіст звернувся до своєї бабусі-чаклунки, яка спеціалізується на прадавній лисячій магії. Вона сказала йому, що це буде важко, але він зможе. І ще сказала йому ось що:
«Зроби сумного – веселим,
боягуза – хоробрим,
злого – добрим.
І коли матимеш радість, хоробрість і доброту, змішай їх із часточкою свого життя – отримаєш чудодійний еліксир».
              Лис вирішив почати з другого. Він перетворився на дантиста і взявся лікувати свого друга ведмедя Шапочку. У кабінет до лікаря зайшов хлопчик Владко і злякався Шапочки. Вертихвіст-дантист попросив хлопчика вирвати ведмедеві зуба, оскільки він сам не дуже знається на цій справі. Спочатку Владик боявся, але потім наважився. І став хоробрим.
        Потім лис взявся за перше. Він оживив ковзани і санчата і покликав знуджених дітей. Поки вони з'їжджали з пагорба, то стали радіти. Вертихвіст зловив трошки того радісного повітря в банку. Ще один пункт плану виконано!
          З третім було трошки складніше. Спочатку лис пішов у крамницю зі своїм другом вовком Мамаєм. Вовк налякав злодія, який там був, а лис примусив його пообіцяти, що він стане добрим і більше не буде красти. Потім наказав злодієві дихнути у баночку. Але коли вони дісталися лісу, то виявилося, що баночка порожня.
    Лис вирішив спробувати ще раз. Це було дуже ризиковано, але ялиночка охляла, тож ще трошки – і їй не можна буде допомогти взагалі.
      Вертихвіст написав записки пану Зарудному (власнику пограбованої крамниці, який і зрубав ялинку), Владику, Оксі, доньці пана Зарудного, її подружці Богдані, своїм лісовим друзям і бабусі.
    Пан Зарудний хотів застрелити лиса, але, на щастя, перший раз попав у ногу. А потім з’явилися Оксі, Богдана і Владко. Пан Зарудний хотів добити лиса, але діти кинулися під рушницю – добре, що він не встиг натиснути на гачок. Діти вмовили його повезти лиса до ветеринара.
  У клініці, коли поранений Вертихвіст лишився сам, з’явилися його друзі і бабуся. Вони взяли зуб ведмедя, радісне повітря, кулю, витягнуту з лапи Вертихвоста, і закривавлений бинт (часточка життя) і з допомогою бабусиних чарівних слів оживили ялинку. Вона стала мандрівною ялинкою і завжди була з Вертихвостом.

    Ура! Ура! Ура! Я дуже раджу вам почитати цю не дуже товсту, але дуже емоційну книжку. У ній багато зворушливих моментів, коли ти співпереживаєш героєві. Мені вона дуже сподобалася. Це одна з моїх (численних) улюблених книжок видавництва «Грані-Т». Сподіваюся, вам сподобається також. 

субота, 10 серпня 2013 р.

Пригоди короля Мацюся

"Пригоди короля Мацюся"
Януш Корчак
Януш Корчак. Пригоди короля Мацюся.

Я прочитала "Пригоди короля Мацюся" і  не схвалила кінець. Тому замість традиційного відгуку  на всю книжку я наведу авторський кінець і запропоную свій.
          "Закашлявся Мацюсь... На усміхнених устах виступила кров... Заплющив Мацюсь очі і вже не розплющив... І все місто знало, що Мацюсь умер, і увесь край. І увесь світ. На високій горі безлюдного острова поховано Мацюся. Альо і Аля прикрасили могилу квітами. А над могилою співають канарки".
          Ось мій варіант: "Лікарі наказали покинути Мацюся. Клю-Клю і Фелек вирішили тимчасово пожити біля шпиталю і сподівалися на диво. Лікарі запевняли їх, що зроблять все, що зможуть. Мацюсеві роблять дуже багато операцій. Він більше говорить. Скоро буде ходити. Таємно від хворого Мацюся молодого короля повісили."
***
Януш Корчак - відомий педагог і письменник. За часів війни з німцями Корчака і його вихованців відправляли у концтабір. Німецький офіцер запропонував йому свободу: "Я читав ваші книжки в дитинстві. Вони мені дуже сподобались. Ви можете бути вільні". Але Корчак спитав у офіцера: "А діти?" - "А діти поїдуть", - сказав офіцер. Отак він відмовився від волі.
Я думаю, Януш Корчак вчинив так, тому що він не міг без дітей жити. І коли десь згадується про те, що зробив Корчак, я завжди зупиняюсь і думаю про його подвиг. Я дуже шаную Януша Корчака і його вчинок. Напевне, у наш час ніхто б такого не зробив. Я б так не змогла...