субота, 27 грудня 2014 р.

Казки Джоан Ролінґ

Казки Барда Бідла
Джоан Ролінґ
Дорога Герміоно Ґрейнджер!
Ви прислали мені цю книжку в надії, що я її прочитаю. Ви стверджуєте, що це найновіше видання тієї книги, яку покійний чарівник Албус Персіваль Вульфрік Браян Дамблдор Вам заповів. Після кожної казки є коментар шановного Професора. Ви, звичайно ж, переклали казки з оригінальних рун. Я, навчаючись тільки на першому курсі Гоґвортсу, не змогла прочитати оригінал. Але через кілька років, я сподіваюся, зможу.
P.S. Місіс Візлі, дякую за наданий матеріал і за дозвіл написати відгук.
Щиро, Марія Ясіновська

«Казки Барда Бідла» - знайома назва для фанатів «Гаррі Поттера». Так, це саме та книжка, яка згадується в життєписі Гаррі Поттера, з казками «Чаклун і стрибучий казанок», «Фонтан фортуни», «Волохате серце мага», «Бебіті Ребіті та її реготливий пеньок» і «Казка про трьох братів».
Я – палка шанувальниця «Гаррі Поттера», тому я була дуже рада, що Джоан Ролінґ написала ще одну книжку для таких навіжених фанатів. А ще я дуже рада, що збереглися коментарі покійного професора Дамблдора.
Після прочитання книги мені здалося, що деякі казки не призначені для ніжних дитячих вух. Наприклад, «Волохате серце мага» і «Казку про трьох братів» я б не радила читати років до восьми.
«Казки Барда Бідла» цікаві, і в них є мораль. Допомагати маґлам; не боятися смерті, любові, вразливості; прагнути і працювати задля досягнення мети і, найголовніше, не копати яму для іншого, бо сам туди впадеш, ще й інших за собою потягнеш.
Якщо ви прочитали всю серію про Гаррі Поттера і хочете ще – раджу цю книгу.

четвер, 25 грудня 2014 р.

Merry Christmas

Merry Christmas everybody! Don't forget that Christmas isn't just about presents...

12 Days of Christmas

In 2015, I will moderate my blog a little. Starting now, I will be posting short stories, nonfiction papers and parts of longer stories as well as book reviews and book reports. Some of my posts will be longer, like this one, and some will be shorter.
This is something we did in Language Arts, called 12 Days of Writing. Our teacher, Mrs. White wrote the questions and we wrote the answers. I hope you enjoy reading it.
Merry Christmas and happy holidays!

12 Days of Writing
  1. You just found out you have $50.00 to spend on gifts.  What would you do with it... for OTHERS?                                      I would get play-dough for my sister - 12 dollars. I would get 2 packs of Kit-Kats for my father, 8 dollars. A sparkly pen for my mother - 6 dollars. That’s 24 dollars down. For the rest of the money I would buy friendship bracelets/necklaces for me and my friends. I love friendship jewelry, although me and my friends don’t need bracelets or necklaces to remind us of our friendship.  I would hope that my friends will get presents for me, too.
  2. Tomorrow is a SNOW DAY!  Tell what you would do. I would wake up, eat waffles for breakfast, then call my friends and ask them if they can hang out after lunch. Ten I will stay inside and spend time with my family, read, watch a movie or do crafts. Then I would have some warm soup for lunch and wait for my friends. When they come over, we will go outside, have snowball fights, go sledding and build a fort. Then we would go inside, drink hot chocolate, talk, giggle and have fun. When my friends leave I will offer to make dinner and dessert. I will bake something, most likely brownies or chocolate chip cookies and make macaroni and cheese with meatballs and pretzels. Then we will eat dinner as a family. When my little sister, Julia goes to bed, me, my mom, and my dad will watch a movie together. Then I will go to bed and snuggle with my kitty.
  3. Pretend you have given Santa a mobile phone, laptop, or iPad.  Explain to Santa how this new technology will help him and save him a lot of time.   Dear Santa Claus,
                This year I  will give you a present to thank you for all the years that you have given me presents. This is called a laptop. You can write down all of the kids’ wish lists. You can just tell them to email you! And the ones that don’t have email, you can type in yourself. I have also sent you a “Learn to use technology disc”. Just put it in your laptop and it will teach you everything. You can also use Skype to call parents or kids. The younger ones will be thrilled if you use the video option! Good luck with mastering technology! And a very merry Christmas to you!
Maria Yasinovska, 11-year-old girl at 405 E. Plum st, West Union, Iowa.
  1. What are your wishes for the world this holiday season?
I really hope that Europe and the U.S. will make some reasonable consequences toward Russia, so that Russia gets out of Ukraine, gives Crimea back to the Ukrainian government and covers the cost of the war. I am still a Ukrainian at heart, and I really want Putin overthrown!
I also hope that everyone will have food on their tables and a roof over their heads this Christmas. People should make donations to funds that go to poor countries because that it’s just the right thing to do.
I hope that families will unite and celebrate Christmas together. Christmas is the birthday of Jesus Christ and their should be no fighting and arguments. Even if you don’t go to church, you should still honor it by having a warm, cozy, family atmosphere on Christmas. I also hope that parents get days off of work on Christmas. I believe that Christmas is a holiday that should be celebrated with family and love.
  1. Imagine that money, toys, and gadgets didn't exist. Then, write about five things you could still do for someone else during the holidays.  
You could still give present/ make surprises. You could help someone out by doing errands, helping with cleaning, etc. You could take care of their children/ brothers and sisters. Everyone loves baked goods, so you could bake something for them. Most people don’t enjoy shoveling their driveways, so you could do that for them. Remember, you can still give presents. Pets, snowmobiles, cars, books, furniture, clothes and more! Presents are always an option!
  1. You really want a new game system for Christmas.  Your parents tell you that it's not worth the money. Write a letter to your parents convincing them to buy it for you.
(this is fake.)
                      Dear Mom and Dad,
           I really love you! You are the absolutely best, most awesome parents on the planet. The nicest, kindest, most child-understanding parents that have ever lived. Thank you for all the things that you have ever done for me. I love you! Now, to the point. I really want a Wii system for Christmas. You said that it’s not worth the money, but I think it is. After I get tired of it, Catherine and Jonia can have it to play with, and after THEY get tired of it, Freddy can have it. Me and my friends will be very happy if you buy it for me. We won’t be bored anymore. It will make me happy and I will spend less time on my phone and ipad. If you’re still not convinced, I’m willing to pay half of the price. Thanks a lot for hearing me out!
With love and hope,
You son, Mike
  1. Is it better to give or receive?  What are the benefits of both? Both are awesome. I actually like giving better than receiving because it is always really fun to see people’s expressions on their faces when they open presents. It’s fun to open presents as well, because you get something new and usually  you get things that you wanted. Or things that you didn’t want. It’s funny when you get things that you don’t want because then you have to try to figure out what to do with it.
  2. You went to bed and it was December 31, 2012.  You woke up and it was January 1, 2053.   Yesterday I was at a sleepover with my friends. Last night I went to bed really late because we were celebrating New Year’s Eve. I stayed up until 2 o'clock in the morning! When I woke up I was at a different house. I was the first one up so I ran downstairs. Wait, how did I run downstairs? My house is a one-story house. I was confused because it didn’t look like my house at all. Then I looked outside through the back door I became even more confused. There was absolutely no snow on the ground. There was no frost on the grass either. This was just plain weird! Insted, there was a pool and a tramploline. The sun was up in the sky and birds were chirping about. I went back upstairs to my room. Where was I? As it turns out, Alabama. A very nice lady explained that I was appointed “Time Traveler” on a very elite team of undercover agents. She told me to chill until I turned 12, and then come back. I got back into a cool-looking time machine, which was disguised as a bed. See you in 2015!
  3. Has Christmas become too commercialized?  Defend your position. Yes. There are all these Santas on TV and on food. Santa has become an advertising product and with Santa, so has Christmas. Someone else should take over Christmas, like Olaf the snowman. Kidding, but that would be cool. Santa has become the “idol” of Christmas, and everybody forgets the religious beginning of Christmas. But, back to the subject at hand. Santa is in department stores, Santa is at places where kids will see him and bug their parents to “go see and talk to Santa”. And sometimes, seeing Santa costs money. Santa is on TV, Santa is on food wrappers and packages advertising products left and right. Santa recommends these chips, Santa’s reindeer prefer “Freshire Farm” carrots over “My Family” carrots, Santa LOVES Dean’s milk with Chips Ahoy cookies, SANTA, SANTA, SANTA!!!
  4. Why do you think people hang stockings up over fireplaces?  Make up a story to tell why this tradition occurs.
Three elves were helping Santa deliver presents in the town of Fayette, Iowa. Their names were Jingle, Bells, and Holly. They, along with Santa went into different houses and delivered presents. Holly went into a house and looked for the Christmas tree. There was no Christmas tree because they didn’t have time to put one up. Holly called for Jingle and Bells. They considered leaving no presents, but there were two kids, James and Lili, who wanted and expected presents. So they asked Santa what to do. He said Find the sock drawer and put the presents into socks. So that’s what they did. Although Jingke put James’s  present into his underwear. But nobody cared because they got presents and a chance to start a new Christmas tradition. Since then, people hang up sock over the fireplace for the little stuff, so that Santa’s elves don’t have to dig around in their sock drawer.
  1. Describe your favorite holiday tradition.
December 19th is St. Nicholas’s Day (st. Nick’s day, as I call it). I’m Ukrainian, so we usually get presents on St. Nick’s Day AND New Year’s day. Ever since I  moved to the U. S., I’ve been getting presents on st. Nick’s day and Christmas. But the tradition that I’m going to describe is my family’s tradition. We’ve been doing this for four or five years now. Every December 19, in the evening, we exchange presents. I’ve always loved doing it and it’s really fun. Although it’s kind of unfair that we have to get my little sister, Julia, something, and she doesn’t give us anything. :-)
 
  1. Create a list of things the earth would want for Christmas.  What do you think would be on the list?
  1.  Same seasons all over, because it feels weird to be warm in one place and cold in the other.
  2. Stop all wars! World peace!
  3. Nicer people.
  4. Give everybody food!
  5. A friend.
  6. Food, just to see what it’s like. I get hungry sometimes.
  7. Clothes. I feel exposed.
  8. Stop stomping on me as much.
  9. Stop pollution, you bullies!
  10. Have people learn all the truths of the world before they’re too old.

неділя, 30 листопада 2014 р.

День сніговика

День сніговика
Дзвінка Матіяш
«День сніговика» – антиутопія. Так само, як «Голодні ігри» Сюзен Коллінз та «Давач» Луїз Лоурі (“The Giver” Louis Louri). У всіх трьох книжках є спільні риси. В описаних країнах є чіткі правила поведінки, а в людей немає особливих прав. У «Давачі» старійшини вважають, що приймати рішення – шкідливо й небезпечно. У «Дні сніговика» правитель впевнений, що сніг – шкідливий і небезпечний. 
Мені здається, що книжка Дзвінки Матіяш більш схожа на «Давача», ніж на «Голодні ігри». І в «Дні сніговика», і в «Давачі» хочуть однаковості в усіх людях. В обох книжках обожнюють сірий колір.
У «Дні сніговика» людям заборонено бачити сни і любити сніг. Зате треба любити сірий колір і комп’ютерні ігри і бажано їсти концентрати у тюбиках замість справжньої їжі. Але є люди, які люблять сніг, гарбузовий суп і гарбузові оладки. Цих особливих людей найбільше боїться правитель, тому їх намагаються позбутися. Мешканці країни думають, що «інших» забирають на «лікування», але насправді їх там присипають ліками, годують і присипають знову, аж поки вони стають безвільними «мішками»… Та все ж саме вони порятують цей світ.
Спочатку я взялася за книжку з завзяттям, а потім, коли Ірму ображали, не хотіла читати. Але чим далі я просувалася, тим більше мені подобався «День сніговика», і тим більше я була рада, що все ж таки вирішила прочитати цю повість. Попри всі неприємні речі, що сталися, це добра книжка. І мудра. Раджу!
Не забувайте, що мої дописи можна читати і на "Казкарці".

неділя, 23 листопада 2014 р.

Ну нарешті!



Нарешті
Венді Месс
Finally
Wendy Mass
Привіт! Сьогодні, зрештою, як і завжди, пишу про книжку, яка мені дуже сподобалася. Це частина серії з трьох книжок – 11 Birthdays, Finally, 13 Gifts.
Герої цих книжок живуть у містечку Віллоу Фолз. Це дивне місце – там немає випадковостей.
Ви, мабуть, хочете дізнатися, чому книжка називається «Нарешті»? Коли Рорі щось просить у батьків, вони їй відповідають: почекай, коли тобі буде 12. І от нарешті (!) Рорі виповнюється 12. Вона отримує телефон, їй дозволяють купувати обіди в школі, проколоти вуха, користуватися макіяжем і багато іншого. Та коли Рорі голить ноги, сильно ріжеться; коли фарбується, хоч і натуральною косметикою, виявляється, що в неї алергія на косметичні засоби; коли проколює вуха, з’ясовується, що в неї алергія на золото, і тому вуха набрякають.
І це все стається саме тоді, коли в її школі знімають фільм, у якому грає її улюблений актор – Джейк Херрісон. (До речі, у книжці «13 подарунків» Джейк стане хлопцем Рорі.)
Спробувавши все, що раніше було заборонено, Рорі замислюється, чи справді вона цього прагнула. Тоді вона розуміє, що все це хотіла тільки тому, що так робили її однолітки. 
Я вважаю, що варто спочатку подумати, чого хочеш саме ти, а вже потім просити, нудити і складати списки. Але часом треба наробити помилок, щоб зробити висновки і краще зрозуміти свої власні бажання.
Я розумію Рорі. Часом хочеться бути такою, як всі, і свою думку губиш, бажання забуваєш…
Ну і традиційно нагадую, що мої дописи також можна читати на "Казкарці".

субота, 1 листопада 2014 р.

Таємниця підліткової душі



Мені не потрапити до «Книги рекордів Гіннеса»
Оксана Лущевська

Ця книжка досить нова, так що, можливо, ви її ще не прочитали. Та я вам скажу: «Мені не потрапити у «Книгу рекордів Гіннеса» варто прочитати. Це колекція оповідань про життя підлітків.
Я б хотіла подякувати Оксані Лущевській за те, що вона написала цю чудову книжку і прислала її мені з підписом. Так поповнилася моя колекція книжок з автографами. J
Збірка оповідань мені дуже сподобалася, а особливо – «Дванадцять», «Пуп’янок» і « Let it be».
«Дванадцять» – про дівчинку, якій на 12-річчя подарували ляльку. Вона згадує, як син маминої подруги, Вовка, зламав руку, і вони йому подарували гігантського плюшевого ведмедя. Вовка його взяв і запхав в кімнату, а Віта тоді так хотіла того ведмедя… А тепер їй дванадцять, і вона більше не грається іграшками. А їй подарували ляльку…
Мені ця історія сподобалася не тому, що зі мною колись траплялося щось схоже. Ні, мої батьки завжди знають, що я хочу. Мене вразив Вітин спогад про Вовку і ведмедя – такий справжній, такий зрозумілий і близький, що аж дивуєшся, що цю книжку написала доросла людина, а не дванадцятирічна дівчинка.
В оповіданні «Пуп’янок» Ліля хоче познайомити маму зі своїм хлопцем, а маму якраз покинув бойфренд – через те, що в них має народитися дитина. Ліля думає, що це невдалий момент, та Лесь все одно приходить, бо вони давно спланували цей візит. Лесь дарує Лільчиній мамі пуп’янок тюльпана в горщику. Вона дуже любить квіти в горщиках, а пуп’янок символізує нове життя, тому ніжна рослинка вселяє в неї надію.
Ця історія проникає в саме серце.
Головний герой «Let it be» – Міша, який їде разом з татом вітати татових колишніх жінок. Потім його батьки сваряться: думають, що він не знає, що Сергій не його справжній тато.
Ситуація Міші небанальна, але батьки можуть сваритися у будь-кого. Це дуже неприємно дітям, через це вони переживають, але часто нічого не можуть зробити. Думаю, ми можемо зрозуміти, що відчуває Міша, коли сваряться його батьки.
Мені дуже сподобалися ці оповідання. Чудово написано, Оксано Лущевська!
Раджу прочитати 9-12-річним. Приємного читання!
Ну і традиційно нагадую, що мої дописи також можна читати на "Казкарці".

понеділок, 27 жовтня 2014 р.

Про країну Часу


«Дивовижні пригоди Наталки в країні Часу»
Ніна Воскресенська
Чи ви коли-небудь читали книжки про час? Наприклад, «Момо» Міхаеля Енде чи «Наталку в країні Часу» Ніни Воскресенської? Може, і ви задумувалися, куди йде час, який ви марнуєте? Про це розповідає Ніна Воскресенська у своїй книжці.
Що таке час? Час – це секунди, хвилини, години, доби, тижні, місяці, роки, віки. Вони повзуть, йдуть чи біжать. Час був, є зараз і завжди буде. «Ніхто достеменно не знав, як і чому виникла країна Часу. Подейкували навіть, що вона існувала завжди, бо час минав, день слідував за ніччю, по весні наставало літо, за літом – осінь, а відтак зима. Усе це відбувалося постійно, і не було цьому ні кінця, ні краю.
Люди сприймали це як належне. Мало хто з них замислювався над тим, що за дотриманням суворого порядку стежить Володар Часу, правитель країни Часу».
У країні Часу живуть секунди, хвилини, години, дні, тижні, місяці, роки та віки. Хвилині служать 60 секунд, дню – 24 години, року – 12 місяців тощо.
У країні Часу є п’ять територій: Місто Мрій, Палац Володаря Часу, Місто Спогадів, Місто Забуття та Замок Втраченого Часу. У Місті Мрій живуть мрії. Мешканці країни Часу чекають тут свого часу. Вони – наше майбутнє.
У центрі країни стоїть Палац Володаря Часу. Туди йдуть мешканці країни Часу, коли настає їхній час. Вони виходять на Сцену Життя – наше життя, тобто теперішній час, сучасність. Хвилину там живуть хвилину, дні – день, а віки – століття.
Після Сцени Життя мешканці поселяються в Місті Спогадів. Вони там живуть, поки люди пам’ятають про них. Коли про них забувають, вони ідуть і Місто Забуття. Життя там однакове і передбачуване.
Усі мешканці країни Часу бояться Замку Втраченого Часу. Туди потрапляє час, змарнований людьми.
Після того як я прочитала цю книжку, стараюся не марнувати час.

P.S. А якщо вам цікаво, що робила Наталка у країні Часу – читайте книжку Ніни Воскресенської. 

понеділок, 6 жовтня 2014 р.

Про любов

Йорґен+Анна=любов
Віґдіс Йорт
Чи бувало таке, що батьки вам забороняли зустрічатися до якогось там віку, а у вас – найсправжнісінькі почуття до когось? Саме такі почуття у 10-річної Анни до однокласника Йорґена.
Анні подобається новачок Йорґен, але їй здається, що йому більш до вподоби Еллен, у якої дуже гарний «кінський хвіст». Тому вона пише Еллен любовного листа нібито від Йорґена. Коли Еллен відповідає, що так, вона його також любить, Анна пише Йорґенові любовного листа уже від свого імені. Йорґен каже: так, він залюбки буде хлопцем Анни, і між ними зав’язується любовне листування.
Одного дня Беата, найліпша подружка Анни, розповідає про фальшивий любовний лист своєму хлопцеві Ейнарові. Той переказує це своєму другу Кнуту, а Кнут – Еллен, бо вона йому подобається. Еллен, у свою чергу, розповідає Йорґенові. Всі думають, що Йорґен більше не кохає Анну, а вона навіть наважується помститися Еллен – обстригає половину її розкішного «кінського хвоста». Та потім виявляється, що Йорґен таки кохає Анну, так що «Йорґен+Анна=любов» – це правда. Ось така любовно-детективна історія.
Мені ця історія не видається дивною, навпаки, знайомою, бо в нас теж часом питають про зустрічання записками або через когось. Трапляється, що двом дівчатам подобається той самий хлопець, і та дівчина, яка вважає, що інша гарніша, «отримує» бойфренда. Буває, що хлопець розходиться з дівчиною через іншу, якій він навіть не подобається. Ще трапляється, що двоє хлопців закохуються в одну дівчину, а вона, взагалі, заглядається на третього. Ну, в цих історіях хлопців можна міняти на дівчат і навпаки. Ось така заплутана любов…

          Не забувайте, що мої дописи можна читати також на «Казкарці».

вівторок, 30 вересня 2014 р.

The Face on the milk carton

The Face On the Milk Carton
Caroline B Cooney

          I don’t know what you’re thinking after you’ve read the title. Maybe you’ve read ahead and are already deciding whether to read this book or not. Well there are 4 books about Janie, so if you decide you know enough from this story, you can just read the 2nd, 3rd or 4th books.
          This book and this series are focusing on an ordinary 15-year-old named Janie. She has flouncy, wild red hair. Janie has ordinary parents that might be just a little bit overprotective. She has no brothers or sisters. She has two best friend named Adele and Sarah-Charlotte. She also has a crush on the boy-next-door, Reeve Shields. As the book proceeds Janie will date Reeve.
          One ordinary day, Janie is sitting in the school cafeteria. Janie is lactose intolerant, which means she can’t have dairy products. But she sees a MISSING picture of a little 3-year-old girl with red hair and tight pigtails, in a pink and white polka dotted dress. She was stolen at a shopping center in New Jersey. Her name is Jennie Spring. Janie remembers that dress with the pink and white polka dots.
          Later she finds a box in the attic with the name Hannah on it. No one in her family is named Hannah. And in that box is the dress with the pink-and-white polka dots. So who’s Hannah and are her parents that she loved all her life (or maybe not), kidnappers?
          Her parents realize that she’s found something and tell her, Hannah was their daughter, but when she was 16, she left and joined a religious cult. She never came back to her parents, until one day she showed up hand-in-hand with a little girl in a polka-dot-dress. Hannah says that this is her daughter Janie. She says that she won’t be able to raise her well within the cult, so take her, enjoy her.
          But something still doesn’t add up. The milk carton says that she was STOLEN from New Jersey. So are her parents still lying? Janie has very mixed feelings.
Janie doesn’t share this with anybody but Reeve, her new boyfriend. So one day, in Reeve’s jeep, they decide to skip school. They go to New Jersey and find the Springs’ address. They see two tall redheaded boys walk in. Janie remembers baby twins. She doesn’t want to believe her own memories. How could her loving parents be kidnappers?
Later, they put the story together. Hannah was going home to take a break from the cult and stopped a New Jersey shopping center. She saw a 3-year-old girl in a pink-and-white-polka-dot-dress who seemed to be pouting. She gave her ice cream and then took her for a ride… That’s how she ended up taking Janie (A. K. A. Jennie Spring) to her parents, the Johnsons. She said that it was her own daughter, you can be better parents, enjoy her. Enjoy her, oh how they did! Raised her like their own girl, tried so hard not to make a mistake, like they feared they did with Hannah. And now – Janie is calling New Jersey.

          My library doesn’t have the second book, so I started reading the third one, and from it I understood, that Janie went to live with her real family in New Jersey, behaved like a brat, treating them like scum and then went back to the Johnson’s. Now THAT is bad. If your little girl has been missing for twelve years, you’ve been worrying about her for twelve years, and when she is found, when she finally comes back to you, she says that she likes her other family and her other life better. Now, how would you feel? I mean, I understand Janie’s position, but she could at least respect them. She could at least TRY to be a good daughter…