неділя, 2 лютого 2014 р.

За що я люблю Енн


Енн із Зелених Дахів              Енн із Ейвонлі 
Люсі-Мод Монтгомері
              
                                                                                                                   
Чи чули ви про Білий Шлях Зачарувань та Озеро Осяйних Вод? Якщо ні – то не знаєте, хто така Енн Ширлі.
Енн дуже добра та світла, і цим вона мені нагадує інших книжкових героїнь – Поліанну з однойменної книжки Елінор Портер та Сару із «Маленької принцеси» Ф. Г. Бернет. Вони також, як і Енн, завжди знаходили в усьому щось добре. Мені дуже подобаються всі ці дівчата, і особливо Енн. Я намагаюся, як вони, бачити життя у світлих тонах.
Енн вміє дружити з різними людьми, як-от пані Лінд – жінка, яка все бачить, все знає і не боїться сказати правду. Вона визнана пліткарка. Або пан Гаррісон – сусід, якого вважають крикливим диваком. Та Енн і в ньому знаходить рідну душу.
Та це ще не все. Ще в Енн є талант – втрапляти у халепи. Ще дитиною вона додає у пиріг заспокійливі краплі замість ваніліну. Іншим разом фарбує волосся. Та замість очікуваного чорного отримує зелений колір! Енн не подобаються її руді коси, але ж зелені зовсім не кращі!
Це все можна зрозуміти, бо ж вона дитина, але і поважною вчителькою Ейвонлійської школи Енн робить деякі дивні речі. По-перше, її спроба вивести веснянки закінчується оранжевим носом. І саме тоді, як на зло, до неї в гості приїжджає відома письменниця. А по-друге, не питайте мене, як і чому, вона застрягає у чужій коморі, під час бурі.
Дивно, правда? Але тепер, мабуть, ви розумієте, чому я люблю Енн.
        Відкрию маленький секрет: я починала читати про Енн англійською, але мені чомусь не пішло, а от українською прочитала вже дві книжки – «Енн із Зелених Дахів» і «Енн із Ейвонлі» і чекаю, коли до мене прилетить третя книга Люсі-Мод Монтгомері. Так що маю подякувати за гарний переклад. Взагалі, мені подобаються усі книжки видавництва «Урбіно», які я читала. Мабуть, тому, що вони про дівчат. 

Нагадую: мої відгуки можна також читати у блозі про дитячу літературу «Казкарка», у рубриці «Книжки».

Немає коментарів:

Дописати коментар