неділя, 29 листопада 2015 р.

Голосна тиша



140 децибелів тиші
Андрій Бачинський
Я тепер і українською деякі блоги буду писати, використовуючи шкільний питальник. 
Щоб було легше зрозуміти зміст, ось питання:
1.  Що ви думаєте про книгу?
2.  Яка найцікавіша частина(и) у книжці?
3.  Чи хотіли б ви бути героєм цієї книжки?
4.  Кому б ви рекомендували книжку?
5.  Який персонаж вам подобається/з ким ви себе асоціюєте?
6.  Як ви думаєте, чому автор вибрав саме цю назву?
7.  Чи подобається вам обкладинка?

    На мою думку, ця книжка дуже гарно написана і дуже глибока. Вона точно і правильно розповідає, як це було б, якби хтось втратив слух, здатність говорити і сім’ю одночасно.
Деякі найцікавіші моменти: коли Сергій подружився з Яринкою; коли Сергій грав на фортепіано посеред вулиці, і його почув професор. Ще мені сподобалося, що Сергій був такий відданий Яринці, що утік із інтернату, щоб її знайти і врятувати.
    Я б не дуже хотіла бути на місці Сергія в цій історії, враховуючи те, що він втратив слух, не міг говорити, і його сім’я загинула. Але його світ такий самий, як і наш… Хоча… навпаки. Наш світ (мій та ваш) зовсім не схожий на Сергіїв. На перший погляд, вони схожі, чи навіть однакові. Та якщо подумати про це трохи більше, то розумієш, що насправді світ Сергія – це інтернат. Це той світ, до якого він звикає після того, як поїзд змінює його життя. До аварії світи все ж більше схожі, хоча Сергій та його батьки – музиканти. Музика – це свій (своєрідний) світ. Коли ти граєш, ти переносишся в еру, місце появи мелодії. Ти переносишся в час, коли композитор написав музику. Ти відчуваєш радості та печалі мелодії та композитора, які передає інструмент. Коли ти граєш, ти стаєш одним цілим зі своїм інструментом. (Якщо ви займаєтеся музикою, то вам, мабуть, знайомі ці відчуття.) Так що ні до, ні після аварії Сергій не жив у тому світі, що й ми. Але саме тому, що Сергій жив у світі музики, йому було так важко після аварії, бо ж він втратив не тільки здатність чути й говорити, а й найважливіші часточки свого світу: сім’ю та музику.
    Я б порадила «140 децибелів тиші» тим, хто любить читати глибокі книжки або вважає, що він не такий, як інші.
    Мені сподобався професор, бо навіть тоді, коли Сергій украв у нього гроші і втік, той зрозумів, що у нього була на те причина, і далі пробував допомогти хлопцеві. Професор відчував, що Сергій не взяв гроші просто так і не взяв би, якби вони не були йому дуже потрібні. Професор, хоч і не знав Сергія довго, все ж розумів, що цей хлопець не така людина, що зловживає гостинністю і краде гроші. Сергій просто дуже хотів врятувати Яринку.
Мені здається, що автор так назвав книжку, бо гучність свистка потяга досягала 140 децибелів, тому «140 децибелів». Після аварії Сергій оглух, тому «тиші».
    Обкладинка ніби промовляє: Сергій затуляє вуха, і це символізує багато чого. Уже тільки з обкладинки і назви можна здогадатися про зміст книги.
Приємного читання!
До зустрічі!

субота, 14 листопада 2015 р.

"The town was paper, but the memories were not"

Paper Towns

by John Green

Paper Towns
This book was awesome
You would like this book if you like Suspense
Review: Its a really good book with plot twists and turns. I think that the story is really good and really well developed. The most interesting is how the characters took a road trip based on clues. I would really have liked to be in the story with the characters or visit the places where they went. I really like Margo because she is mysterious, likes sneaking off and running away and is well liked by the people at school, although she doesn't necessarily like them or trust them. "Paper towns" is mentioned a few times in the story, under different circumstances. One is when Margo says that everything in their town is made made of paper, isn't real. "Paper houses, paper people. It's a paper town." And when Quentin is looking for Margo he looks in towns that were suppose to be build, but never were, "paper towns". There are also more things in the book that imply that "Paper Towns", is a really good title. There are several different covers, one where there's a thumb tack in a map, like in the book, and one where Margo and Quentin are standing side by side and her hair is blowing in his face. And one where there is a city made of paper just standing there (once again implying that it's a "paper town". I like all of them. Overall the book the is very good and the author is an amazing one, and I very much recommend this book to almost anyone. 
"For some people, those strings just snap." Quentin doesn't want Margo to be one of those people (aha moment). 
"The town was paper but the memories were not." 
(Just a warning, there isn't really a happy ending)

Matchmaker

The Perfect Man

by Jenny Markas
The Perfect Man
I enjoyed it
You would like this book if you like Comedy and Romance
Review: It's very interesting and funny. I felt sorry for the main character, Holly, because her mom kept moving the whole family across the country every time she broke up with a new boyfriend. The most interesting part was how Holly tried to make an illusion of a "perfect man" for her mom so that her mom doesn't move again because she finally has a permanent life. She gives her mom flowers and writes her e-mails. All from her "perfect man". But when it's time for the perfect man to show his face, what will Holly do? In the book, Holly, her mom and her sister travel all around the country and never stop in one place for long. I would not like that. I like the character Holly and I can relate to her because she tires to play matchmaker and she has many unique ideas. You would like this book if you like realistic books and romance. (And even thought I usually don't like romance this book was interesting.) I think the author choose this title because Jean, Holly's mom is forever on the lookout for a perfect man. Also because Holly makes the pretend idea of the perfect man to make her mom happy and then later he actually appears. The cover depicts Jean, Holly, and Holly's sister, Zoë laying in a circle with their hair entangled. It shows how they are alike but different. I like the cover, but a good idea for the cover would have been the picture of Ben that Holly took, and in the background, the ideas that Ben gave her, like roses, happy music, and orchids, and the things that Ben and Jean have in common, like the moon, crossword puzzles and cooking. That would have been a really cool cover. There is also a movie about this book.