середа, 25 травня 2016 р.

Мандри в «Задзеркалля»


«Задзеркалля»
Оксана Лущевська
 
     Сьогодні у школі посварилися дві мої подруги. Через хлопця. І я мала обирати, на чий бік стати. Я не хотіла цього робити, але довелося. І з цього приводу я ледь не посварилася з іншою своєю подругою, яка стала на протилежний бік.
Все через… хлопця.
     У «Задзеркаллі» подруги також сваряться через хлопця, тільки в них все трошки менш заплутано. Або трохи більше, залежно з якого боку дивитися.
     Дінка вважає, що тато її більше не любить. Він покинув Діну з мамою. Не розпалює більше вогонь у каміні, а мама не вміє. Мама, до речі, теж не зовсім нормально поводиться. Ігнорує Діну і сновигає, наче привид.
     Діна хотіла знайти розраду в новій школі, але там вона – сіра мишка, аж поки не починає зустрічатися з Антоном (Тортиком). Її нарешті помічають. От тільки не на таку увагу вона сподівалася. Діна спостерігає за своїм життям ніби з-за дзеркала. А потім потрапляє в лікарню. Бо ніхто її не любив.
Сашка спочатку думала, що все це – погана ідея. Коли Сірий покликав її і трьох подружок на побачення з Тортиком (усіх разом), вона не хотіла йти. Але пішла.
     А Тортика не було. Він був із Діною. І дівчата вирішили їй помститися.
     Коли Сашка «подружилася» з Діною і отримала запрошення на вечірку, вона не була певна, що робити. Але дівчата вирішили за неї. Тортик поліз цілуватися, дівчата образилися, і вона його поцілувала – на зло Діні.
     Дінка вибачалася. І це, мабуть, було найгірше. Сашка не знала, що робити. Вона стояла на холоді так довго, що «заробила» запалення легенів.
    Що мені дуже сподобалося в цій книзі – це те, що головна героїня має недоліки. Сашка робить помилки. Всі роблять помилки, і це нормально. Тільки треба їх виправляти. Або хоча б пробувати. Це круто, що Оксана Лущевська показала це. Сашка була дуже недоброю до Дінки, але потім вони помирилися. В житті не завжди так. Але мені подобається, що головні герої не білі й пухнасті.
    Як Оксана Лущевська пише так багато? І так швидко? І так… емоційно?
   Дуже раджу цю книжку дівчатам-підліткам. Особливо, якщо ви комусь заздрите чи хтось заздрить вам… Ну і дорослим також.

субота, 14 травня 2016 р.

Персі Джексон та інші




Percy Jackson and the Olympians 5 Book Paperback Boxed Set
Percy Jackson and the Olympians
The Heroes of Olympus
The Trials of Apollo
Rick Riordan
Для вас ім’я Ріка Ріордана може бути не дуже знайомим, бо українською його досі не переклали, але у моїй маленькій школі світ Ріордана швидко набирає популярності. І недивно. Світ наповнений міфологією, монстрами і богами. Рік пише так майстерно, що навіть найпроникливіший читач не зможе відрізнити, де сховані «нудні факти» про міфологію, які вчать у школі, а де працює фантазія автора. Ріордан сам колись працював учителем літератури та міфології, тож він знає, як робити навчання цікавим.
Книжка захоплює тільки тоді, коли є цікаві персонажі, а персонажі в Ріка Ріордана – на ура. Так само, як і з персонажами «Гаррі Поттера», ми можемо порівнювати себе з ними, бо, крім неймовірних пригод та магічних негараздів, у них такі самі проблеми, як і в інших дітей їхнього віку. У більшості напівкровних (дітей богів і людей) – синдром розсіяної уваги та дислексія, зате в них розвинені здібності на полі бою. Але в школі та буденному житті це їм аж ніяк не допомагає.
Я заходила на сайт Ріка Ріордана і знайшла там купу цікавих речей. Він дає багато підказок письменникам-початківцям, щодо розвитку персонажа, діалогів, планування сюжету. Зокрема,  Ріордан каже не боятися використовувати справжніх людей як моделей, але й не обмежуватися цими людьми. Також не обов’язково розповідати читачеві все, що вам відомо про героя. Якщо хочете ще – купу підказок та порад можна знайти тут.Ideal Bookshelf 830: The Heroes of OlympusЩо виокремлює Ріордана від інших авторів сучасної фантастики – це те, що він переводить з серії в серію своїх персонажів і продовжує писати про їхні пригоди. Одна серія-бестселер не зупинила його (так само хвалю Касандру Клер – авторку серії «Місто кісток»). Окрім того, Ріордан дописує на своєму сайті й у твіттері.
Дякую Ріку Ріордану за те, що він написав такі чудові книги з неймовірними персонажами і що не розчаровує своїх фанатів. Хочу ще! ;)