понеділок, 27 жовтня 2014 р.

Про країну Часу


«Дивовижні пригоди Наталки в країні Часу»
Ніна Воскресенська
Чи ви коли-небудь читали книжки про час? Наприклад, «Момо» Міхаеля Енде чи «Наталку в країні Часу» Ніни Воскресенської? Може, і ви задумувалися, куди йде час, який ви марнуєте? Про це розповідає Ніна Воскресенська у своїй книжці.
Що таке час? Час – це секунди, хвилини, години, доби, тижні, місяці, роки, віки. Вони повзуть, йдуть чи біжать. Час був, є зараз і завжди буде. «Ніхто достеменно не знав, як і чому виникла країна Часу. Подейкували навіть, що вона існувала завжди, бо час минав, день слідував за ніччю, по весні наставало літо, за літом – осінь, а відтак зима. Усе це відбувалося постійно, і не було цьому ні кінця, ні краю.
Люди сприймали це як належне. Мало хто з них замислювався над тим, що за дотриманням суворого порядку стежить Володар Часу, правитель країни Часу».
У країні Часу живуть секунди, хвилини, години, дні, тижні, місяці, роки та віки. Хвилині служать 60 секунд, дню – 24 години, року – 12 місяців тощо.
У країні Часу є п’ять територій: Місто Мрій, Палац Володаря Часу, Місто Спогадів, Місто Забуття та Замок Втраченого Часу. У Місті Мрій живуть мрії. Мешканці країни Часу чекають тут свого часу. Вони – наше майбутнє.
У центрі країни стоїть Палац Володаря Часу. Туди йдуть мешканці країни Часу, коли настає їхній час. Вони виходять на Сцену Життя – наше життя, тобто теперішній час, сучасність. Хвилину там живуть хвилину, дні – день, а віки – століття.
Після Сцени Життя мешканці поселяються в Місті Спогадів. Вони там живуть, поки люди пам’ятають про них. Коли про них забувають, вони ідуть і Місто Забуття. Життя там однакове і передбачуване.
Усі мешканці країни Часу бояться Замку Втраченого Часу. Туди потрапляє час, змарнований людьми.
Після того як я прочитала цю книжку, стараюся не марнувати час.

P.S. А якщо вам цікаво, що робила Наталка у країні Часу – читайте книжку Ніни Воскресенської. 

Немає коментарів:

Дописати коментар