Безсердечне серце

Чорнильне серце 

Корнелія Функе

 

Чи вам коли-небудь хотілося потрапити у світ улюбленої книги? Я, наприклад, зачарована Поттеріаною. З того часу, як прочитала «Гаррі Поттера» (минулого літа), дуже сильно хочу потрапити у світ Джоан Ролінґ. Та, на жаль, у чарівні світи можна потрапити лише в книжках. Чи на щастя?..

Звичайні люди не можуть вчитувати себе в книжки чи вичитувати з улюблених історій героїв. А от для Мо і Меґі Фольхартів, яких створила Корнелія Функе, – це реальність.

Десять років тому Мо читав вголос книжку «Чорнильне серце» Феноліо. У той час, як він читав, зникли його дружина і два товсті коти, а замість них з’явилося троє чоловіків: Каприкорн, Баста і Вогнерукий. Мо вичитав їх із книги. І це погані новини, бо світ «Чорнильного серця» дуже відрізняється від нашого. Феї, кобольди, гіганти, скляні чоловічки, царі… І якби ж тільки це. Каприкорн – ватажок банди паліїв та убивць, а Баста – його улюбленець. На щастя, хоч Вогнерукий не поганий: він – усього лиш факір і заробляє на життя трюками з вогнем. У Чорнильному світі вогонь дружить з факіром.

Уся книжка «Чорнильне серце» (Корнелії Функе, не Феноліо) – про те, як Мо і Меґі борються з Каприкорном. Корнелія Функе, на відміну від Феноліо, написала не одну книгу про Чорнильний світ, а три. Я вже почала читати другу частину, яка називається «Чорнильна кров», і в ній Меґі з батьками потрапляють в книгу. Страшні пригоди не завжди закінчуються добре…

«Чорнильне серце» нагадало мені про іншу книжку, яку читала кілька років тому. Це – «Нескінченна історія» Міхаеля Енде. Там також є книга в книзі – з такою самою назвою («Нескінченна історія»). Атрею, так само, як і Мо, Меґі та Реза, потрапляє в історію, яку читає.

Мені здається, що «книга в книзі» – це гарна ідея, бо мені було б цікаво, якби це трапилося зі мною. А ще – це ніби ти читаєш кілька рівнів однієї книги.

Сподіваюся, що мій блог подобається вам і надихає вас. Сподіваюся, що ви читаєте ті книги, які я раджу (я ж намагаюся не розказувати всі секрети :). Так що чекайте нових відгуків!

До зустрічі, читачуни! :)

Сучасна Русалонька

Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських

Марина Павленко

Я багато читала про серію Марини Павленко «Русалонька із 7-В», а тепер нарешті читаю самі книжки. От цікаво, вам подобаються детективи і всілякі заплутані історії? Мені – так. Якщо ж ви любите їх так, як я, то ця серія – для вас.

«Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських» – перша книжка з серії. Головна героїня – дівчина Софія, яка, так само як і я, не любить алгебри. Їй, так само як і мені, підсовують братика (у мене сестра, але то дрібниці). Книжка ж не про те. Софія закохана в однокласника Вадима Кулаківського. У роду Кулаківських – прокляття. Після того, як Гордій Кулаківський привласнив собі купу чужої землі, його і його рід прокляли – мовляв, матимеш гроші, але не матимеш щастя.

За допомогою фотографій, чарівної шафи, яка може переносити Софійку в часі, та коралів, які роблять дівчину невидимою у минулому, Софійка знімає з Вадима прокляття. Ще вона позбавляє себе нічних жахів, бо квартира знизу також була пов’язана з прокляттям Кулаківських. Ціла сім’я загинула під час грози – і в грозу чи при повні привиди змушені знову і знову переживати цю трагедію. Після того, як Софія у минулому врятувала родину Катрусі, двоюрідної прабабусі Вадима, кошмари в квартирі знизу припинилися.

Тепер Вадим вільний від прокляття. До нього з бабусею поприїжджали родичі, доля яких змінилася після того, як Софійка врятувала Катрусю, а Вадим їй вдячний, бо тато купив йому мотоцикл.

Коли я закінчила читати книжку, був вечір. Раптово почалася гроза. Ну як тут не злякатися? Саме за такої погоди у квартирі знизу з’являлася колись Катруся. Стало якось не по собі, та якось я заснула…

То що скажете? Цікаво? А це ж лише перша книжка. Друга – про привида, третя – про русалку, четверта – про лабіринт і пропажу картин. А про що п’ята – не скажу, бо щойно почала читати.

P.S. Якщо вам сподобалося те, що я написала, коментуйте, будь ласка! І, взагалі, коментуйте. Я хочу знати, що мої читачі думають про мої дописи, мій блог і про мене. Дуже дякую тим, хто коментує. І тим, хто читає також. До зустрічі!

Tроє з Міста

Tроє з Міста

Юлія Ѓаланіна

      Ви чули про Союз Королівств? Якщо ні, то я вам розкажу. На карті Союзу Королівств можна побачити Акватику, Аквилон, Нямагол, а також Половинку, Пагорки, Крутогірки.

      Майже всі жителі Акватики, на чолі з королем, їдуть в Аквилон зустрічати Весняне Сонце. Тим часом Принцеса Бурунді влаштовує бал. Коли більшість містян вже в королівському замку, який зветься Цитадель, войовничі пірри захоплюють Місто. 

      Живчик, Затичка і Смугастик – юні гінці, які виконують роль мечоносців на балі-маскараді в Цитаделі. Вони мало що можуть зробити, коли пірри рубають людей наліво й направо і беруть з собою бранців, зокрема і Принцесу. Хлопці вирішують, що треба йти назирці за нападниками, а ще – попередити Короля.

      У кінці, з допомогою Майстра Халіба, відомого коваля, який пропав з Аквилону кілька років тому, та його внука друзі зуміли перехитрити піррів і звільнити бранців.

      Як завжди, добро перемагає, але, якщо ви хочете дізнатися, як саме пірри пробралися в замок, – почитайте книжку.

Танок Чугайстра

Танок Чугайстра

Сашко Дерманський

Чи ви вірите в чугайстрів, нявок і квітку папороті? Ні? Ну тоді ця книжка не для вас! Бо ж знаєте що - чугайстри вірять у людей. Принаймні так сказав мій "знайомий" Сашко Дерманський у книжці "Танок Чугайстра"!

Лілька, Васько й Іванко знайомляться з чугайстром Петром, коли їx у ліс заманює нявка. Насправді вона напівлюдина і напівнявка (її звати Олеся, коли вона з людьми). Олесин дідусь мольфар напоює її спеціальним зіллям, щоб вона остаточно не перетворилася у нявку.

Діти мають врятувати Петра. Переддень Івана Купала - останній шанс, інакше чугайстр назавжди забуде своє ім'я.  Але зробити це непросто, бо Олеся заманила Петра в пастку. (Тут відбувся смішний випадок з глухуватою нявкою.) А на Івана Купала, коли всі інші нявки пішли стерегти квітку папороті, врятувала чугайстра, і вони полетіли рятувати Лільку й Іванка, які шукали квітку папороті.

Та все ж чугайстр перетворився на людину. Як? Читайте самі!