Повернення

Привіт, це я!
Довго не викладала нічого, але це не значить, що я не читала і не писала. Дещо можна почитати на Букмолі. Незабаром повернуся і сюди. Дякую, що чекаєте. Наступного тижня буде допис про "Перехідний вік моєї мами" Ірини Мацко.
А поки що можете почитати мою рецензію на "Букмолі" на книжку Дороти Тераковської "Дочка Чарівниць".
 
«Дочку Чарівниць» варто прочитати не тому, що це книжка про магію. І навіть не тому, що вона нагадує нам про вічні цінності. Хоча так, її варто прочитати вже за це. Та мені здається, що в цій історії заховано ще три важливі речі.
По-перше, дівчина з хлопцем можуть дружити. Просто дружити, без жодних романтичних стосунків. Як на мене, це важливий меседж для підлітків. Якщо дівчині й хлопцеві цікаво разом, це не обов’язково означає, що вони закохані, вони просто можуть бути друзями. По-друге, життя, сповнене чарами, пригодами та ризиком не таке радісне, як нам уявляється (часом же хочеться, щоби життя кардинально змінилося за допомогою магії). Важко бути іншим, бути обдарованим, бути обраним. Коли в тебе така доля, ти мусиш іти до неї сам. По-третє, надія не залежить від матеріальних речей. Люди Великого Королівства були рабами; вони голодували; їх шмагали батогами, але вони не втрачали надії – співали ночами Пісню і вірили, що колись знову будуть вільними".
Детальніше - за посиланням:
http://bokmal.com.ua/books/dochka-charivnyc/

Персі Джексон та інші

Percy Jackson and the Olympians

The Heroes of Olympus

The Trials of Apollo

Rick Riordan

Для вас ім’я Ріка Ріордана може бути не дуже знайомим, бо українською його досі не переклали, але у моїй маленькій школі світ Ріордана швидко набирає популярності. І недивно. Світ наповнений міфологією, монстрами і богами. Рік пише так майстерно, що навіть найпроникливіший читач не зможе відрізнити, де сховані «нудні факти» про міфологію, які вчать у школі, а де працює фантазія автора. Ріордан сам колись працював учителем літератури та міфології, тож він знає, як робити навчання цікавим.

Книжка захоплює тільки тоді, коли є цікаві персонажі, а персонажі в Ріка Ріордана – на ура. Так само, як і з персонажами «Гаррі Поттера», ми можемо порівнювати себе з ними, бо, крім неймовірних пригод та магічних негараздів, у них такі самі проблеми, як і в інших дітей їхнього віку. У більшості напівкровних (дітей богів і людей) – синдром розсіяної уваги та дислексія, зате в них розвинені здібності на полі бою. Але в школі та буденному житті це їм аж ніяк не допомагає.

Я заходила на сайт Ріка Ріордана і знайшла там купу цікавих речей. Він дає багато підказок письменникам-початківцям, щодо розвитку персонажа, діалогів, планування сюжету. Зокрема,  Ріордан каже не боятися використовувати справжніх людей як моделей, але й не обмежуватися цими людьми. Також не обов’язково розповідати читачеві все, що вам відомо про героя. Якщо хочете ще – купу підказок та порад можна знайти тут.Що виокремлює Ріордана від інших авторів сучасної фантастики – це те, що він переводить з серії в серію своїх персонажів і продовжує писати про їхні пригоди. Одна серія-бестселер не зупинила його (так само хвалю Касандру Клер – авторку серії «Місто кісток»). Окрім того, Ріордан дописує на своєму сайті й у твіттері.

Дякую Ріку Ріордану за те, що він написав такі чудові книги з неймовірними персонажами і що не розчаровує своїх фанатів. Хочу ще! ;)

The Magic of HP

Harry Potter and the Sorcerer's Stone (Book 1)

by J.K. Rowling

Fantasy

5

5

5

5

5

This book was awesome
You would like this book if you like Magic

Review: (By the way, this review will be on all 7 books, not just the first one.) I thought that the series was amazing. The author used incredible details and descriptions, and she definitely developed the characters well. I think that this story will live on for generations to come. My favorite parts were the ones where Harry, Ron and Hermione were living a normal life at Hogwarts, not off being heroes. Also, "Harry Potter" is one of the biggest fandoms in the world, with clothes, blankets, stickers, jewelry and more coming out "Harry Potter themed". There are also many pages on social media sites and quizzes like " Which house are you in?". It was very interesting to enter that world after I read the books. To be in this world of magic would have been amazing, and I still wish that it would be possible today. Alas, it is not. I recommend this series to everybody in the world, young or old, and may the magic never leave you. The character that I can relate most with is Hermione. She is very smart, does well in school and always has her work done on time. She is always using her wits to pull Ron and Harry out of sticky situations. If there was magic in this world, I would be like that too. I thnk the author chose these title because each one has the name of the main character, Harry Potter and the event that happens to him and his friends in the book. They are good titles. There are many different covers for the books, but they all have something in common: magic. Whether it's Harry flying on a broom or a phoenix, it's something you most likely wouldn't see in real life. The covers are all fabulous. Read these books if you like magic, monsters and friendships. Go Hogwarts! Go Ravenclaw, Slytherin and Gryffindor(and Hufflepuff)! 

"How do I kill him?"

Чарівні світи Саллі Ґрін і Джоан Ролінґ

Гм… Мабуть, у Великобританії справді живуть маги, бо ж не встиг затихнути бум Поттеріани, як іще одна британська авторка, Саллі Ґрін, написала круту книгу про прихований від звичайних людей чарівничий світ.

«Напівлихий» – книжка про напівбілого-напівчорного мага Натана – вийшла минулого року одночасно у більш ніж сорока країнах, різними мовами. Ми з мамою прочитали і з нетерпінням чекаємо продовження.

Я сьогодні не буду описувати «Напівлихого», як можна зрозуміти з назви допису, а порівняю світи напівлихого Натана і Гаррі Поттера.

Обидва світи знаходяться у Британії. І там, і там є чарівнича рада (Рада Білого відьмацтва і Міністерство магії). Чарівники не зразу можуть контролювати свої вміння: в «Напівлихому» відьмолітки отримують свої Дари у 17 років, а мешканці світу Поттера навчаються у чарівничій школі, щоб опанувати свої таланти. В обох світах повноліття настає в 17 років. У Поттеріані чаклуни можуть чарувати як хочуть: лікувати, захищатися, літати, але тільки за допомогою чарівною палички. У світі Натана чарівники можуть чарувати лише в тих галузях, до яких отримали доступ, прийнявши свій Дар, але без якихось магічних об’єктів. Так що, як бачите, ці чарівні світи і різні, і схожі.

Гаррі та Натан теж трохи схожі. Вони не хочуть убивати. У них обох є таємні побоювання. Гаррі часом сумнівається, чи він не темний, бо вміє розмовляти парсел-мовою, а Сортувальний капелюх казав, що йому було б добре у Слизерині. А в Натана є сумніви, чи він Білий, чи справді Чорний, хороший чи поганий? Він добрий до тих, хто його не ображає, але кривдникам дає відсіч.

У Гаррі з Натаном є ще одна спільність – вони сироти. Батьків Гаррі убив Волдеморт, найславетніший темний чаклун свого світу. Історія Натана – інша: Маркус, найславетніший Чорний чаклун свого світу, – його тато, а маму Натана, Білу відьму, змусила вчинити самогубство Рада Білого відьмацтва. Та все ж Натанові, напевне, більше пощастило, бо він живе з люблячими бабусею, братом Арраном і сестрою Деборою. Є ще, правда, інша сестра – Джесіка, яка постійно його ображає та провокує. У Гаррі ж уся рідня не дуже прихильна до нього, тобто дуже не прихильна. Та вони хоч не можуть користуватися магією…

Але вернімося до Маркуса і Волдеморта. Волдеморт разом зі смертежерами, якими він верховодить, хоче владарювати світом. А от у «Напівлихому» невідомо, хто почав протистояння – Білі чи Чорні. Маркус і Волдеморт схожі тим, що вбивають заради вигоди: Маркус поїдає серце тих, кого вбив, якщо йому потрібен їхній Дар; Волдеморт вбиває людей і використовує їхні душі для створення горокрасів.

І Саллі Ґрін, і Джоан Ролінґ живуть в Англії, обидві пишуть про хлопців-підлітків із магічними талантами. Навіть зовні вони, як на мене, схожі. :) Хто знає, може, колись поїду в Британію і зустріну там Гаррі чи Натана? А може, якогось іншого чарівника – і напишу про нього книжку. :)

Не забувайте, що мої дописи можна читати також і на «Казкарці».

Казки Джоан Ролінґ

Казки Барда Бідла

Джоан Ролінґ

Дорога Герміоно Ґрейнджер!

Ви прислали мені цю книжку в надії, що я її прочитаю. Ви стверджуєте, що це найновіше видання тієї книги, яку покійний чарівник Албус Персіваль Вульфрік Браян Дамблдор Вам заповів. Після кожної казки є коментар шановного Професора. Ви, звичайно ж, переклали казки з оригінальних рун. Я, навчаючись тільки на першому курсі Гоґвортсу, не змогла прочитати оригінал. Але через кілька років, я сподіваюся, зможу.

P.S. Місіс Візлі, дякую за наданий матеріал і за дозвіл написати відгук.

Щиро, Марія Ясіновська

«Казки Барда Бідла» - знайома назва для фанатів «Гаррі Поттера». Так, це саме та книжка, яка згадується в життєписі Гаррі Поттера, з казками «Чаклун і стрибучий казанок», «Фонтан фортуни», «Волохате серце мага», «Бебіті Ребіті та її реготливий пеньок» і «Казка про трьох братів».

Я – палка шанувальниця «Гаррі Поттера», тому я була дуже рада, що Джоан Ролінґ написала ще одну книжку для таких навіжених фанатів. А ще я дуже рада, що збереглися коментарі покійного професора Дамблдора.

Після прочитання книги мені здалося, що деякі казки не призначені для ніжних дитячих вух. Наприклад, «Волохате серце мага» і «Казку про трьох братів» я б не радила читати років до восьми.

«Казки Барда Бідла» цікаві, і в них є мораль. Допомагати маґлам; не боятися смерті, любові, вразливості; прагнути і працювати задля досягнення мети і, найголовніше, не копати яму для іншого, бо сам туди впадеш, ще й інших за собою потягнеш.

Якщо ви прочитали всю серію про Гаррі Поттера і хочете ще – раджу цю книгу.