«Дивовижні пригоди Наталки в країні
Часу»
Ніна Воскресенська
Чи ви
коли-небудь читали книжки про час? Наприклад, «Момо» Міхаеля Енде чи «Наталку в
країні Часу» Ніни Воскресенської? Може, і ви задумувалися, куди йде час, який ви марнуєте?
Про це розповідає Ніна Воскресенська у своїй книжці.
Що таке час?
Час – це секунди, хвилини, години, доби, тижні, місяці, роки, віки. Вони
повзуть, йдуть чи біжать. Час був, є зараз і завжди буде. «Ніхто достеменно не
знав, як і чому виникла країна Часу. Подейкували навіть, що вона існувала
завжди, бо час минав, день слідував за ніччю, по весні наставало літо, за літом
– осінь, а відтак зима. Усе це відбувалося постійно, і не було цьому ні кінця,
ні краю.
Люди
сприймали це як належне. Мало хто з них замислювався над тим, що за дотриманням
суворого порядку стежить Володар Часу, правитель країни Часу».
У країні
Часу живуть секунди, хвилини, години, дні, тижні, місяці, роки та віки. Хвилині
служать 60 секунд, дню – 24 години, року – 12 місяців тощо.
У країні
Часу є п’ять територій: Місто Мрій, Палац Володаря Часу, Місто Спогадів, Місто
Забуття та Замок Втраченого Часу. У Місті Мрій живуть мрії. Мешканці країни
Часу чекають тут свого часу. Вони – наше майбутнє.
У центрі
країни стоїть Палац Володаря Часу. Туди йдуть мешканці країни Часу, коли настає
їхній час. Вони виходять на Сцену Життя – наше життя, тобто теперішній час,
сучасність. Хвилину там живуть хвилину, дні – день, а віки – століття.
Після Сцени
Життя мешканці поселяються в Місті Спогадів. Вони там живуть, поки люди
пам’ятають про них. Коли про них забувають, вони ідуть і Місто Забуття. Життя
там однакове і передбачуване.
Усі мешканці
країни Часу бояться Замку Втраченого Часу. Туди потрапляє час, змарнований
людьми.
Після того
як я прочитала цю книжку, стараюся не марнувати час.
P.S. А якщо
вам цікаво, що робила Наталка у країні Часу – читайте книжку Ніни
Воскресенської.