Дорослішання художника

Дзвінка Матіяш

Марта з вулиці Святого Миколая

 

З того, що мені сказала мама, мені здалося, що ця книжка буде глибока. Не просто глибока, а що там буде якась велика трагедія.

Наприклад, у «140 децибелів тиші» Андрія Бачинського у хлопця померли батьки, і після аварії він втратив слух і мову – одним словом, уже спочатку зрозуміло, що йтиметься про дуже серйозні проблеми.

Я чекала такого самого від «Марти…». Мушу сказати, мені навіть сподобалося, що книжка не була тим, що я очікувала. Я була приємно здивована.

Мені сподобалося й те, що у Марти була «криза». Вона обманювала, дратувалася, а потім була розчарована в собі. Ще вона не могла малювати. Це показує, що стосунки з друзями і родиною сильно впливають на те, як ти висловлюєш свою думку. Особливо творчу думку (малювати, писати, співати…).

Ще мені здалося цікавим те, що книжка описує той період часу, коли Марта емоційно дорослішає. Це дає читачам змогу порівнювати себе з нею і показує, що вони не одні такі.

Загалом, мені ця книжка здалася особливою в найкращому розумінні цього слова. Нібито описуються буденні події, але говориться не тільки про верхній шар, а глибше. Можливо, тому що Марта – художниця. А можливо, тому що в неї дорослі друзі. Якщо в тебе дорослі друзі, ти і сам стаєш дорослішим.

«Марта з вулиці Святого Миколая» явно піде на мою поличку улюблених книжок.

Єдине, що мені не сподобалося, це те, що близько кінця Марта сказала: «Те, що це був чоловік, а не жінка, зрозуміло. Не знаю, чи є хоч одна настільна гра, яку придумала б жінка». Ці слова мене обурили і дещо розчарували. Особливо враховуючи те, що автор книжки – жінка. Пошукавши в інтернеті, я виявила, що все ж є ігри, створені жінками. По-перше, Елізабет Меґі створила гру «Землевласник», на основі якої потім випустили усім відому «Монополію». Вона також створила кілька інших настільних ігор. Про інших жінок-творців ігор можна почитати ось тут. Хоча мушу визнати, що часто жінки є не винахідниками гри, а дизайнерами або співтворцями (разом зі своїми чоловіками).

Дуже раджу «Марту з вулиці Святого Миколая» та іншу книжку Дзвінки Матіяш – «День сніговика».

До зустрічі, читальні сови!

Різдвяна історія

Чарльз Діккенс

«Різдвяна історія»

 

Не всі люблять класику. І часом люди мають різні уявлення щодо цього поняття. Зараховують різні книжки у шанобливі списки класики. Та є певні твори, щодо яких немає сумнівів. Один із них – «Різдвяна історія» Діккенса.

Ця повість може подобатися багато кому, але з різних причин. Мені вона подобається тому, що завдяки Привидам Скрудж змінив свої звички і став кращою людиною.

Мені здається, що всі три Привиди однаково вплинули на Ебенезера Скруджа. Ви можете думати, що саме третій Привид змінив його найбільше, але особисто я вважаю, що до приходу третього Привида Скрудж уже почав переглядати свої погляди на життя.

Він побачив своє минуле і те, що у минулому він залежав від інших людей. Якби ті люди були такими скнарами, як він тепер, то Скрудж так багато в житті не досягнув би.

Він побачив, що люди були добрі і щедрі. Ще він отримав нагадування, що саме через надмірну любов до грошей його колись покинула кохана. І він побачив, яка вона зараз щаслива. Без нього. Він зрозумів, що гроші зруйнували те життя, яке в нього могло бути.

З другим Привидом Скрудж бачить сім’ю свого клерка Боба Кретчита. Він бачить, що мізерна зарплата, яку той отримує, це явно недостатньо, щоб прогодувати велику сім’ю Кретчитів. Скрудж поступово розуміє, що його вчинки шкодять іншим.

Ще з Привидом теперішнього Різдва Скрудж бачить вечірку свого племінника, на яку він відмовився піти. Він бачить, як там весело. І в племінника, і в Боба негативно говорять про старого Скруджа. Він вирішує це змінити.

Він хоче виправити свої помилки, ті негаразди, які він бачив у майбутньому. Він стає піднесеним, радісним, добрим, щедрим, хоче робити добро і ділитися своїм багатством з іншими. Скрудж дивує людей своєю поведінкою, бо ж вона була дуже незвичайною, дуже дивною, як на нього. Він посилає Бобові Кретчиту велику гарну індичку, бо ж знає, що це його вина, що сім’я Кретчитів бідує і недоїдає. А ще він підвищує Бобові зарплату – з тої самої причини.

Ця історія показує нам, що ніколи не пізно виправити свої помилки, треба лиш дуже сильно цього захотіти. І ще нагадує, що треба робити іншим добро. Не лише на Різдво. Щодня, коли є така можливість.

My fairest lady in waiting...

Fairest

by Gail Carson Levine

Science fiction, Fantasy

4

4

4

4

4

I enjoyed it
You would like this book if you like Magic

Review:

I liked this book and how there was magic incorporated in a seemingly ordinary life (except for the gnomes and orges). I also liked how the main character, Aza, went from a simple inn setting to a castle and learned to carry herself grandly. It was interesting to see how her whole demeanor changed as she went from a simple innkeeper's daughter (and maid) to a lady-in-waiting to the new queen. It was also very interesting when Aza, the prince and the other royals played the game in which they where given a book, the skimmed the context and then had to sing a song. The more your audience laughed, the better you did. And, of course, how well you sang also counted. Playing that game would have been fun. Visiting the magical kingdom of Ayortha, where they hold "sings" for all important events and everyone has to write their own song and then sing it, would be rather interesting and fun, but I'm not sure if I would like to live there. Better one of their neighboring kingdoms, like Kioria, where they dance all the time. I recommend this book to people who like books with magic items and a little but of mystery. I think my friend Chloe would like it because she enjoys a lot of the same books I do. I like the character Aza, because she has a pretty voice and a magical ability to make it sound like her voice is coming out of different places, but I can only relate to her in the fact that she gets out of problems well. I think the author choose this title because in Ayortha it matters for pretty you are and how well you can sing and in this book, Aza wasn't very pretty, but she could sing well, and the queen couldn't sing well, nor was she that pretty (without her magic potion). I also think that it has a hidden meaning about who's heart was kinder, making them the fairest. The cover shows Aza hiding her face, like it often says she does in the book. But if you read the book, you can see that she is using the magic mirror (so it makes you think, is that her after beauty potion state, or before beauty potion state?). 

Realization: " The queen only made her lady-in-waiting for her voice."

Should I Stay?

If I Stay

by Gayle Forman

5

5

5

5

5

One of the best I have read
You would like this book if you like Suspense

Review:

I thought that this book was really good. The author developed the story really well, with flashbacks into her past, and until the end we couldn't be sure wether she would decide to leave this world or stay here. Most interesting was how she could see everything that was going on, even though she was in a coma. It was almost like she was a ghost except she wasn't dead. That was really cool. They went to Portland and Seattle in the book, and that would have been an amazing experience (because I want to live in Seattle). I recommend this book to people who like realistic fiction about cancer or tragedies. I also recommend it to people who like not knowing how the book will end. The character that I really liked and could relate to was Mia's best friend, Kim because she was an amazing friend and always supported Mia and because she liked photography. I think the author choose this title because Mia was speculating whether to go or to stay, and what would happen. Since she didn't really know what would happen is she choose to move on, she mostly thought about what life would be like without some of the people that she loved. I do like the cover that is just Mia's face, but I like the one that is flashes of different moments of her life even better. It if kind of like the flashes that the author gives in the book. Tough questions: "How can I stay without mom, or dad, or Teddy? Yet, how can I go?" Realization: "Teddy's gone."

The Magic of HP

Harry Potter and the Sorcerer's Stone (Book 1)

by J.K. Rowling

Fantasy

5

5

5

5

5

This book was awesome
You would like this book if you like Magic

Review: (By the way, this review will be on all 7 books, not just the first one.) I thought that the series was amazing. The author used incredible details and descriptions, and she definitely developed the characters well. I think that this story will live on for generations to come. My favorite parts were the ones where Harry, Ron and Hermione were living a normal life at Hogwarts, not off being heroes. Also, "Harry Potter" is one of the biggest fandoms in the world, with clothes, blankets, stickers, jewelry and more coming out "Harry Potter themed". There are also many pages on social media sites and quizzes like " Which house are you in?". It was very interesting to enter that world after I read the books. To be in this world of magic would have been amazing, and I still wish that it would be possible today. Alas, it is not. I recommend this series to everybody in the world, young or old, and may the magic never leave you. The character that I can relate most with is Hermione. She is very smart, does well in school and always has her work done on time. She is always using her wits to pull Ron and Harry out of sticky situations. If there was magic in this world, I would be like that too. I thnk the author chose these title because each one has the name of the main character, Harry Potter and the event that happens to him and his friends in the book. They are good titles. There are many different covers for the books, but they all have something in common: magic. Whether it's Harry flying on a broom or a phoenix, it's something you most likely wouldn't see in real life. The covers are all fabulous. Read these books if you like magic, monsters and friendships. Go Hogwarts! Go Ravenclaw, Slytherin and Gryffindor(and Hufflepuff)! 

"How do I kill him?"

Голосна тиша

140 децибелів тиші

Андрій Бачинський

Я тепер і українською деякі блоги буду писати, використовуючи шкільний питальник. 

Щоб було легше зрозуміти зміст, ось питання:

1.  Що ви думаєте про книгу?

2.  Яка найцікавіша частина(и) у книжці?

3.  Чи хотіли б ви бути героєм цієї книжки?

4.  Кому б ви рекомендували книжку?

5.  Який персонаж вам подобається/з ким ви себе асоціюєте?

6.  Як ви думаєте, чому автор вибрав саме цю назву?

7.  Чи подобається вам обкладинка?

    На мою думку, ця книжка дуже гарно написана і дуже глибока. Вона точно і правильно розповідає, як це було б, якби хтось втратив слух, здатність говорити і сім’ю одночасно.

Деякі найцікавіші моменти: коли Сергій подружився з Яринкою; коли Сергій грав на фортепіано посеред вулиці, і його почув професор. Ще мені сподобалося, що Сергій був такий відданий Яринці, що утік із інтернату, щоб її знайти і врятувати.

    Я б не дуже хотіла бути на місці Сергія в цій історії, враховуючи те, що він втратив слух, не міг говорити, і його сім’я загинула. Але його світ такий самий, як і наш… Хоча… навпаки. Наш світ (мій та ваш) зовсім не схожий на Сергіїв. На перший погляд, вони схожі, чи навіть однакові. Та якщо подумати про це трохи більше, то розумієш, що насправді світ Сергія – це інтернат. Це той світ, до якого він звикає після того, як поїзд змінює його життя. До аварії світи все ж більше схожі, хоча Сергій та його батьки – музиканти. Музика – це свій (своєрідний) світ. Коли ти граєш, ти переносишся в еру, місце появи мелодії. Ти переносишся в час, коли композитор написав музику. Ти відчуваєш радості та печалі мелодії та композитора, які передає інструмент. Коли ти граєш, ти стаєш одним цілим зі своїм інструментом. (Якщо ви займаєтеся музикою, то вам, мабуть, знайомі ці відчуття.) Так що ні до, ні після аварії Сергій не жив у тому світі, що й ми. Але саме тому, що Сергій жив у світі музики, йому було так важко після аварії, бо ж він втратив не тільки здатність чути й говорити, а й найважливіші часточки свого світу: сім’ю та музику.

    Я б порадила «140 децибелів тиші» тим, хто любить читати глибокі книжки або вважає, що він не такий, як інші.

    Мені сподобався професор, бо навіть тоді, коли Сергій украв у нього гроші і втік, той зрозумів, що у нього була на те причина, і далі пробував допомогти хлопцеві. Професор відчував, що Сергій не взяв гроші просто так і не взяв би, якби вони не були йому дуже потрібні. Професор, хоч і не знав Сергія довго, все ж розумів, що цей хлопець не така людина, що зловживає гостинністю і краде гроші. Сергій просто дуже хотів врятувати Яринку.

Мені здається, що автор так назвав книжку, бо гучність свистка потяга досягала 140 децибелів, тому «140 децибелів». Після аварії Сергій оглух, тому «тиші».

    Обкладинка ніби промовляє: Сергій затуляє вуха, і це символізує багато чого. Уже тільки з обкладинки і назви можна здогадатися про зміст книги.

Приємного читання!

До зустрічі!

"The town was paper, but the memories were not"

Paper Towns

by John Green

This book was awesome
You would like this book if you like Suspense
Review: Its a really good book with plot twists and turns. I think that the story is really good and really well developed. The most interesting is how the characters took a road trip based on clues. I would really have liked to be in the story with the characters or visit the places where they went. I really like Margo because she is mysterious, likes sneaking off and running away and is well liked by the people at school, although she doesn't necessarily like them or trust them. "Paper towns" is mentioned a few times in the story, under different circumstances. One is when Margo says that everything in their town is made made of paper, isn't real. "Paper houses, paper people. It's a paper town." And when Quentin is looking for Margo he looks in towns that were suppose to be build, but never were, "paper towns". There are also more things in the book that imply that "Paper Towns", is a really good title. There are several different covers, one where there's a thumb tack in a map, like in the book, and one where Margo and Quentin are standing side by side and her hair is blowing in his face. And one where there is a city made of paper just standing there (once again implying that it's a "paper town". I like all of them. Overall the book the is very good and the author is an amazing one, and I very much recommend this book to almost anyone. 
"For some people, those strings just snap." Quentin doesn't want Margo to be one of those people (aha moment). 
"The town was paper but the memories were not." 
(Just a warning, there isn't really a happy ending)