пʼятниця, 21 лютого 2014 р.

Не про книжки

Думаю, з назви допису зрозуміло, що я сьогодні писатиму не про книжки. Хочу подякувати всім людям, які навіть з подіями в Україні знаходять час читати мій блог. Ви навіть не уявляєте, що це для мене значить. Ще скажу таке: незважаючи на те, що я дитина, мене дуже обурюють події в нашій країні, і я теж за ними слідкую. Якщо хтось хоче поговорити про ситуацію в Україні - я завжди готова.
Ще раз дякую постійним читачам "Читачуна"!
Слава Україні!

3 коментарі:

  1. Спасибі, дорогенька, за підтримку з-за океану) Щирі слова, співчуття (тобто почування РАЗОМ) не менш важливі, аніж збройний захист. Коли тобі повсякчас нагадують, що ти не один, і справді наснажуєшся на наступний день.
    Лиш сьогодні натрапила на твоє писання, але з того, що побачила, дуже тішуся, бо, на жаль, не часто тепер зустрінеш цікавого співрозмовника (ще й такого вправного), думки якого спонукають і тебе замислитися, народжують цілу низку розмислів у відповідь і бажання втягнутися у діалог. Читай і пиши далі - чи не найбільше задоволення у житті?
    Героям слава!

    ВідповістиВидалити
  2. Спасибі, дорогенька, за підтримку з-за океану) Щирі слова, співчуття (тобто почування РАЗОМ) не менш важливі, аніж збройний захист. Коли тобі повсякчас нагадують, що ти не один, і справді наснажуєшся на наступний день.
    Лиш сьогодні натрапила на твоє писання, але з того, що побачила, дуже тішуся, бо, на жаль, не часто тепер зустрінеш цікавого співрозмовника (ще й такого вправного), думки якого спонукають і тебе замислитися, народжують цілу низку розмислів у відповідь і бажання втягнутися у діалог. Читай і пиши далі - чи не найбільше задоволення у житті?
    Героям слава!

    ВідповістиВидалити
  3. Я також вважаю, що підтримка - це дуже важливо. Дякую, що відгукнулися, і дякую, що так добре про мене думаєте. І ще раз дякую! Читайте і коментуйте - для мене це дуже важливо!

    ВідповістиВидалити