Енн із Зелених Дахів Енн із Ейвонлі
Чи чули
ви про Білий Шлях Зачарувань та Озеро Осяйних Вод? Якщо ні – то не знаєте, хто
така Енн Ширлі.
Енн дуже
добра та світла, і цим вона мені нагадує інших книжкових героїнь – Поліанну з
однойменної книжки Елінор Портер та Сару із «Маленької принцеси» Ф. Г. Бернет.
Вони також, як і Енн, завжди знаходили в усьому щось добре. Мені дуже
подобаються всі ці дівчата, і особливо Енн. Я намагаюся, як вони, бачити життя
у світлих тонах.
Енн вміє
дружити з різними людьми, як-от пані Лінд – жінка, яка все бачить, все знає і
не боїться сказати правду. Вона визнана пліткарка. Або пан Гаррісон – сусід,
якого вважають крикливим диваком. Та Енн і в ньому знаходить рідну душу.
Та це ще
не все. Ще в Енн є талант – втрапляти у халепи. Ще дитиною вона додає у пиріг
заспокійливі краплі замість ваніліну. Іншим разом фарбує волосся. Та замість
очікуваного чорного отримує зелений колір! Енн не подобаються її руді коси, але
ж зелені зовсім не кращі!
Це все
можна зрозуміти, бо ж вона дитина, але і поважною вчителькою Ейвонлійської школи
Енн робить деякі дивні речі. По-перше, її спроба вивести веснянки закінчується
оранжевим носом. І саме тоді, як на зло, до неї в гості приїжджає відома
письменниця. А по-друге, не питайте мене, як і чому, вона застрягає у чужій
коморі, під час бурі.
Дивно,
правда? Але тепер, мабуть, ви розумієте, чому я люблю Енн.
Відкрию
маленький секрет: я починала читати про Енн англійською, але мені чомусь не
пішло, а от українською прочитала вже дві книжки – «Енн із Зелених Дахів» і
«Енн із Ейвонлі» і чекаю, коли до мене прилетить третя книга Люсі-Мод
Монтгомері. Так що маю подякувати за гарний переклад. Взагалі, мені подобаються
усі книжки видавництва «Урбіно», які я читала. Мабуть, тому, що вони про
дівчат.Нагадую: мої відгуки можна також читати у блозі про дитячу літературу «Казкарка», у рубриці «Книжки».
Немає коментарів:
Дописати коментар