Вертихвіст

Вертихвіст

Валентина Вздульська

    Лис Вертихвіст – чарівник, який часом робить капості. Але він не злий, він просто любить побешкетувати.

      Усе почалося з того, що перед Різдвом Вертихвіт вирішив трохи погратися. Він побачив, що якийсь чоловік зрубав ялинку, і хотів покепкувати з нього. Лис оживив ялинку, дядько злякався, і ялинка втекла. З переляку чоловік машиною в’їхав у сцену, де мали виступати діти. Ті дуже засмутилися, і Вертихвіст пошкодував, що так зробив. Він зібрав усіх своїх лісових друзів, щоб вони допомогли йому зробити нову сцену. Наступного дня, коли діти все це побачили, вони дуже зраділи. Усе було, як нове, а на додачу – ялинка з лісовими гостинцями.

    Лис щодня провідував свою ялинку і побачив, що вона осипається. Він не хотів щоб його ялинка опинилася на звалищі, як інші різдвяні дерева, які після кількох днів стають непотрібними, тому вирішив їй допомогти. Вертихвіст звернувся до своєї бабусі-чаклунки, яка спеціалізується на прадавній лисячій магії. Вона сказала йому, що це буде важко, але він зможе. І ще сказала йому ось що:

«Зроби сумного – веселим,

боягуза – хоробрим,

злого – добрим.

І коли матимеш радість, хоробрість і доброту, змішай їх із часточкою свого життя – отримаєш чудодійний еліксир».

              Лис вирішив почати з другого. Він перетворився на дантиста і взявся лікувати свого друга ведмедя Шапочку. У кабінет до лікаря зайшов хлопчик Владко і злякався Шапочки. Вертихвіст-дантист попросив хлопчика вирвати ведмедеві зуба, оскільки він сам не дуже знається на цій справі. Спочатку Владик боявся, але потім наважився. І став хоробрим.

        Потім лис взявся за перше. Він оживив ковзани і санчата і покликав знуджених дітей. Поки вони з'їжджали з пагорба, то стали радіти. Вертихвіст зловив трошки того радісного повітря в банку. Ще один пункт плану виконано!

          З третім було трошки складніше. Спочатку лис пішов у крамницю зі своїм другом вовком Мамаєм. Вовк налякав злодія, який там був, а лис примусив його пообіцяти, що він стане добрим і більше не буде красти. Потім наказав злодієві дихнути у баночку. Але коли вони дісталися лісу, то виявилося, що баночка порожня.

    Лис вирішив спробувати ще раз. Це було дуже ризиковано, але ялиночка охляла, тож ще трошки – і їй не можна буде допомогти взагалі.

      Вертихвіст написав записки пану Зарудному (власнику пограбованої крамниці, який і зрубав ялинку), Владику, Оксі, доньці пана Зарудного, її подружці Богдані, своїм лісовим друзям і бабусі.

    Пан Зарудний хотів застрелити лиса, але, на щастя, перший раз попав у ногу. А потім з’явилися Оксі, Богдана і Владко. Пан Зарудний хотів добити лиса, але діти кинулися під рушницю – добре, що він не встиг натиснути на гачок. Діти вмовили його повезти лиса до ветеринара.

  У клініці, коли поранений Вертихвіст лишився сам, з’явилися його друзі і бабуся. Вони взяли зуб ведмедя, радісне повітря, кулю, витягнуту з лапи Вертихвоста, і закривавлений бинт (часточка життя) і з допомогою бабусиних чарівних слів оживили ялинку. Вона стала мандрівною ялинкою і завжди була з Вертихвостом.

    Ура! Ура! Ура! Я дуже раджу вам почитати цю не дуже товсту, але дуже емоційну книжку. У ній багато зворушливих моментів, коли ти співпереживаєш героєві. Мені вона дуже сподобалася. Це одна з моїх (численних) улюблених книжок видавництва «Грані-Т». Сподіваюся, вам сподобається також. 

Пригоди короля Мацюся

"Пригоди короля Мацюся"

Януш Корчак

Я прочитала "Пригоди короля Мацюся" і  не схвалила кінець. Тому замість традиційного відгуку  на всю книжку я наведу авторський кінець і запропоную свій.

          "Закашлявся Мацюсь... На усміхнених устах виступила кров... Заплющив Мацюсь очі і вже не розплющив... І все місто знало, що Мацюсь умер, і увесь край. І увесь світ. На високій горі безлюдного острова поховано Мацюся. Альо і Аля прикрасили могилу квітами. А над могилою співають канарки".

          Ось мій варіант: "Лікарі наказали покинути Мацюся. Клю-Клю і Фелек вирішили тимчасово пожити біля шпиталю і сподівалися на диво. Лікарі запевняли їх, що зроблять все, що зможуть. Мацюсеві роблять дуже багато операцій. Він більше говорить. Скоро буде ходити. Таємно від хворого Мацюся молодого короля повісили."

***

Януш Корчак - відомий педагог і письменник. За часів війни з німцями Корчака і його вихованців відправляли у концтабір. Німецький офіцер запропонував йому свободу: "Я читав ваші книжки в дитинстві. Вони мені дуже сподобались. Ви можете бути вільні". Але Корчак спитав у офіцера: "А діти?" - "А діти поїдуть", - сказав офіцер. Отак він відмовився від волі.

Я думаю, Януш Корчак вчинив так, тому що він не міг без дітей жити. І коли десь згадується про те, що зробив Корчак, я завжди зупиняюсь і думаю про його подвиг. Я дуже шаную Януша Корчака і його вчинок. Напевне, у наш час ніхто б такого не зробив. Я б так не змогла...

The Mysterious Benedict Society

The Mysterious Benedict Society

Trenton Lee Stewart

I know I usually start by saying something funny. But this time I’m just going to say this: The worst thing to do with people who trust you is to use their trust for your own purposes. As you read please keep this in mind. You’ll understand what I mean when I write about the second book.

“Are you a gifted child looking for special opportunities?” When this showed up in the newspaper a bunch of kids decided to take the tests. But in the end only four of them passed. Reynie Muldoon, being good at solving puzzles. Sticky Washington, because everything he read stuck in his head and he could remember it perfectly. Kate Wetherall for her physical ability. And last of all Constance Contraire for her natural stubbornness. All of them don’t have families (or in Sticky’s case are thought to be unwanted).

When Mr. Benedict brings them all together they become friends. His two assistants are Rhonda and Number Two, and their bodyguard is Milligan. Mr. Benedict explains that they are in danger and he needs their help. Then Constance is almost kidnapped and they have to rescue her.

Then they finally go on their mission. They have to disable the Whisperer – a wicked machine capable of transmitting thoughts into people’s minds through electronic devises and its inventor Ledroptha Curtain. This can only be done by children. Reynie and Sticky become “Messengers” and find out how Mr. Curtain uses children to send his messages. They sound something like this “The missing aren’t missing they’re only departed”, “Poison apples, poison worms, brush your teeth and kill the germs”, “The free Market Drill” and stuff like that.

Then they make sure that their session in the Whisperer is tomorrow, by putting chuck root in all the sweet and salty foods. Then when it came they called Kate and Constance up to the flag tower and defeated Mr. Curtain. Even though he got away they disabled the Whisperer. Three cheers for the Mysterious Benedict Society! Yay! Yay! Yay!

P.S. It turned out that Milligan was Kate’s father (he was kidnapped by Curtain and had amnesia), Reynie’s tutor and her mother adopted him, Mr. Benedict, Number Two, and Rhonda adopted Constance and they found out that Sticky’s parents were saying that he was better off without them, not them better off without him. Three cheers again Yay! Yay! Yay!

I would love to call this a bookworm promise, but I won’t for two reasons. #1 I don’t want to throw them around, #2 some of my friends didn’t like the book, so you might not either.

Now I am the BIGGGEST fan of The Society and I made up a twin for them. And another story. I’ll be writing this along with my book reports.                                          Key:

Maria = 80% Reynie and 20% Kate

Reyna = 80% Sticky and 20% Reynie

Mike = 80%Kate and 20% Constance

Cole = 80% Constance and 20% Sticky

This is told by Maria. The Mysterious Benedict Society and Dream Team Benedict met by a total coincidence that changed their lives. Here’s how it happened. Me and Reynie were called to meet Mr. Benedict at the same time. He probably forgot. Or otherwise this wasn’t a coincidence at all. But we became friends instantly. But that’s not even the most interesting part. Our parent guardians got married Mr. and Ms. Perumal, Milligan and Tomi, Mr. and Mrs. Benedict. And from two pairs of Washingtons become one pair of Washingtons! Amazing right? And we decided to move to IowaJ and to be neighbors. We were always together! Totally best friends! Oh and I forgot to mention – double enemy – Mr. and Mrs. Curtain. Our life was pretty peaceful. But one day… we were on a fishing trip and we saw Jackson and Jillson (Mr. Curtain’s former executives). They were scuba diving. This is a fishing spot, scuba diving isn’t permitted said Reynie.

I’LL CONTINUE LATER!

Геройська книжка Малого Вовчика

Геройська книжка  Малого Вовчика

Іан Вайброу

         
          До Малого Вовчика приїздять його менший братик Чухля Нюхля і двоюрідний брат Репетун. Малий Вовчик і Репетун стають директорами "Академії пригод".

          Друга книжка пригод Вовчика також написана у листах. І любі мамця й татко дізнаються про справи в Академії. А справи кепські, тому що пан Чудій, той самий лис Крутихвіст, викрав усе золото і Чухлю. Треба вирушати на пошуки, а у Репетуна - снігова хвороба. І вони вирушають у довгу путь слідами пана Крутихвоста аж до острова Гидострова, де розташована фортеця цього хитрого і підступного лиса.

        Звичайно, вони врятували Нюхлю, але, на жаль, втратили гроші. Ну, не зовсім втратили: Чухля забув код до сейфу, а потім його бабахнув, і гроші розлетілися по всьому лісу.

        Хочете дізнатися, що було далі? Читайте третю книжку про Малого Вовчика.

Three times lucky

Three Times Lucky
      Sheila Turnage

OK, hi! Sorry I haven’t written for so long. We moved! I had to pack, unpack and help around both houses. I was too tired to write. Oh by the way, if you are 5 years or under don’t read this without parent permission. All right, all right .Once upon a time… No?!! This is a seriously good book! Okay here we go.

I’ll begin with a story: A man and a lady were in love. They decided to go on a honeymoon; somehow the man went to Tupelo Landing and crashed.

Eleven years ago during a hurricane a man had a car crash by the river in Tupelo Landing. In the river he found a billboard with a baby tied to it. He named the baby Moses. Too bad he didn’t know that it was a girl. Since the man lost all of his memories people started calling him the Colonel. He lived with Miss Lana (the woman he once loved). They were like a mother and father to Mo. And Mo helped at their café.

Mo’s best friend was a boy named Dale. Mo searches for her ”Upstream Mother”. She sends messages in bottles. She also writes an autobiography called the Piggly Wiggly Chronicles.

Miss Lana often went to Charleston and brought Mo presents. One time she brought a scrapbook. It had pictures of her as a child, and her and Mo together. It also had a letter that the Colonel wrote. I can’t find the letter in the book, but here’s my favorite part:

“I’ll always love your mother for letting you go, Soldier, and you for holding on.

P.S. I’m sorry that I named you Moses. I didn’t know that you were a girl until it was too late.”

One day when Mo and Dale were working at the café a stranger came. His name was Detective Joe Starr. The next day the café’s crankiest customer Mr. Jesse turned up dead. Joe Starr was on the case. And he got two deputies to help him. But it was Mo who actually found the murder weapon.

Later, the Colonel leaves. He doesn’t call for 5 days, which is breaking the family rule – call every 3 days. On the sixth day Miss Lana is kidnapped. Mo thinks that one of the deputies that are helping Joe Starr is really her friend and understands her. But later she tries to shoot Mo and Dale and they find out that she was working with Slate, the dude that killed Jesse, and kidnapped Miss Lana and the Colonel. Starr makes them both go to jail.

At the end they find out that the Colonel was a lawyer (Which is kind of weird since he hates lawyers). Mo finds a bottle in the river and thinks that it’s from Upstream Mother. Really it’s just one of her own messages. But when Dale says “I’m sorry about that, Mo.” She says ”Thanks. Thanks for saying that Dale, but there is nothing to be sorry for, the Colonel and Miss Lana are my family. And I’m not looking for Upstream Mother anymore. I’m happy just the way things are!”

The End!

Капосна книжка Малого Вовчика

Капосна книжка Малого Вовчика

Іан Вайброу

Ганьба на всю вовчу сім'ю: Малий Вовчик росте добрим і лагідним! Розлючені батьки відправляють його в Школу Поганців, де він має вивчити 9 правил поганця і стати злим вовком. Тому веселий і добродушний Малий Вовчик вирушає в довгу дорогу до Моторошного Лісу. По дорозі він зустрічає Пана Крутихвоста, який розказує йому про Школу Поганців та дядька Хижачила і пробує переконати, щоб він залишився з ним. Але Малий Вовчик не слухає його і йде далі.

Про свої мандри і пригоди Малий Вовчик пише листи додому. Спочатку Вовчило Хижачило не хотів приймати Вовчика, але той спокусив дядька їжею.

Вовчик таки вивчає 9 правил поганця. Згідно з ними, він має бути лютим, підступним, нахабним, нечесним. Він не такий. А от поведінка  Вовчила Хижачила повністю відповідає цим правилам.

Малий Вовчик має скласти випускний іспит: вижити три дні і три ночі у лісі і притягти додому щось "велике і смачнезне". Він натрапляє на табір пластунів, вони його годують і дають з собою три великі банки бобів.

Не хочу виказувати все, але скажу ось що: наївшись пластунських бобів, Вовчило Хижачило лускає, а Малий Вовчик стає багатієм (бо в дядька виявилася купа грошей) і директором школи.

Гарна книжка, раджу почитати!

         

         

Позолочена рибка

Позолочена рибка

Барбара Космовська

Це вже четверта книжка видавництва «Урбіно», яку я прочитала, і вже друга, яка мене зворушила до сліз.Першою була «Енн із Зелених Дахів», і я плакала тому, що Метью помер. До речі, я збиралася писати про Енн, але прочитала цю книжку і передумала. І зараз ви зрозумієте, чому.

Батьки Аліції розлучаються. Мама цілковито поринула в роботу, а тато завів нову сім’ю. Спочатку Аліція собі обіцяє, що не буде любити нову татову жінку, Клаудію, і їхнього синочка Фридерика. А потім розуміє, що з Клаудією вона може говорити так, як не може ні з татом, ні з мамою.

Коли Аліція повертається з села, батько їй розповідає, що Фридерик хворий на рак. Аліція розподіляє свій час між братом і школою, таким чином дуже часто його провідуючи.

Аліція та її родичі сподіваються, що Фридерик видужає (так само, як і я). Коли дівчина його провідує, він ставить дивні запитання про смерть і небо. Зуза, волонтер, яка у працює у лікарні, радить їй відповідати братові, щоб підтримати його, а не лишати самого зі складними думками.

Потім тато з Клаудією забирають Фридерика додому, і всі чіпляються за крихітну надію на краще. На жаль, любов рідних не врятувала хлопчика, і він помер.

Тепер ви розумієте, чому я плакала, читаючи цю книжку...