вівторок, 18 березня 2014 р.

Код Ромео і Джульєти

Код Ромео і Джульєти
Фобі Стоун
The Romeo and Juliet Code
Phoebe Stone
Як почувається дитина, яка живе у родичів і відчуває, що від неї щось приховують? Особливо якщо ця таємниця стосується її батьків. Та ще й під час Другої світової війни. Вона відчуває сум і образу. А якщо трохи змінити питання? Якщо врахувати, що буквально через коридор живе хлопець, який тобі подобається? Все одно – сум і образу, – скажете ви. Але Фелісіті (Фліссі) Баттаб Бадвін, британська дівчинка, яка через війну тимчасово живе в Америці, так не почувається. Вона не ображається, але скучає за батьками. І хоче завоювати довіру Дерика, того самого хлопця. Він хворів на поліомієліт, і тому у нього не працює ліва рука.
Фліссі з Дериком пробують розгадати таємничий код у листах, які отримує дядько Фліссі. І зрештою їм це вдається: виявляється, що Денні та Вінні, батьки Фліссі, – насправді секретні агенти, які допомагають людям тікати з Британії. (Ви ж пам’ятаєте, що триває війна?)
Дівчинка сердиться, що батьки їй не сказали, чим займаються, та водночас дуже переживає за них. Та те, що Денні та Вінні – секретні агенти, не єдина таємниця «Коду Ромео та Джульєти». Хочете дізнатися, чому Фелісіті лишилася у США – читайте книгу. Не лише тому, що вона зрозуміла, що подобається Дерику…
Мені дуже сподобалася ця ніжна, водночас сумна і весела книжка про переживання британської дівчинки під час Другої світової війни. У мене із Фелісіті багато спільного: ми обидві дуже любимо читати, їсти цукерки, особливо шоколадні, і переїхали в Америку з іншої країни.
Сподіваюся, вам також сподобається ця книжка.


P.S. Я б хотіла, щоб ви ділилися зі мною роздумами про книжки. Може, порадите щось цікавеньке? Я чекатиму.

четвер, 13 березня 2014 р.

Крок до здійснення мрії



Пам’ятаєте, я недавно писала про книжку Дженніфер Л.Холм «Черепаха в раю»? А минулого тижня авторка приїжджала до Університету Джорджиї. Там вчиться моя подруга, Оксана Лущевська. Вона переклала з української частину мого допису про «Черепаху в раю» і представила її на зустрічі з Холм.


 Ось так виглядає авторка "Черепахи в раю"
Мені дуже приємно, що авторка однієї з моїх улюблених книжок про мене дізналася. Їй сподобалися мої слова про те, що «рай для кожного свій. Та у всіх наших «раїв» є спільна риса: де б ми не були, ми хочемо в наш рай. Подумайте, де ваш рай».
У кожного з нас є мрія. І щоб здійснити її, треба працювати. Перший крок до своєї мрії зробити неважко. Моя мрія – стати журналістом, щоб мене чули. Це був мій перший, ні, другий крок. Першим був цей блог.
Якби я могла, то взяла б у Дженніфер Холм інтерв’ю. Я дуже сподіваюся, що в університет, у якому я буду вчитися, теж будуть приходити відомі письменники.
Мені просто дух захопило, коли я побачила моє фото і мої слова з презентації. Хочеться, щоб у моєму житті було багато таких моментів.

Я хочу подякувати Дженніфер Л. Холм за чудову книжку. Секрет: скоро буде продовження! До речі, я дуже люблю, коли письменники пишуть кілька книжок про тих самих героїв.
Ще хочу подякувати Оксані Лущевській за те, що завдяки їй мій голос почули.
Ну і, звичайно, дякую вам, мої дорогі читачі! Якщо ви це прочитали, то я і мої слова для вас щось значать.
До речі, мій рай – бути з сім’єю, друзями і книжкою. :)

середа, 12 березня 2014 р.

Країна двійників


Скоґландія
Кірстен Бойє
Ця історія – про хитрість, таємниці та двох принцес. Я чергуватиму розповіді про Малену та Ярвен, поки ці дві історії не зіллються в одну.
Ярвен та її найкраща подруга Тіна беруть участь у кастингу на роль у фільмі. Там купа дівчат, але, як на зло, вони вибирають Ярвен. Дівчина вважає, що мама їй не дозволить. Та «мама» їй дозволяє. Насправді ж то не мама, а кіношники, які зробили щось із її телефоном.
Кіношники забирають Ярвен у Скоґландію, де вона робить вигляд, що вона – принцеса. Ярвен думає, що справжня принцеса про це знає, та що це – просто останній тур кастингу. Насправді ж це частина карколомного плану.
У Скоґландії революція. Північ хоче ті самі права, що є у Півдня. Тато Малени, колишній король Скоґландії, хотів дати їм ці права. Та до влади прийшов Норлін, дядько Малени. І він не хоче не те що давати Півночі права, планує припинити зв’язок з Північчю і надіслати туди війська. Малена та її друг хочуть допомогти Півночі.
Ярвен уже досить довго живе з кіношниками та віце-королем Норліном, коли вона підслуховує дві розмови та вирішує втекти. Саме тоді Малена та її товариш викрадають її. Вони не знають, що вона також проти Норліна, та згодом довідуються. Після того вони діють усі разом.
На цю компанію чекає багато несподіванок та небезпечних пригод, але в кінці добро перемагає, і всі дізнаються, що Ярвен – двоюрідна сестра Малени, також принцеса.
Як ви, мабуть, здогадалися, в цій книжці багато таємниць та несподіваних поворотів сюжету. Саме тим-то вона і цікава. Як на мене, книжка без несподіваних поворотів – це як детектив без таємниць.
Цю книжку ми купили ще позаминулого літа, коли були в Україні. Вона лежала на поличці, лежала. Ну, правда, я один раз брала її до рук, але мені не пішло. А цього разу – взяла, прочитала і не пошкодувала. А після «Скоґландії» прочитала ще й «Медлевінґерів» тієї ж таки Кірстен Бойє. Дуже вам раджу.

пʼятниця, 28 лютого 2014 р.

An Enola Holmes Mystery

The case of the Missing Marques: an Enola Holmes Mystery
Nancy Springer
         Do any of you readers like Sherlock Holmes mysteries? Well, have you people heard that he has an older brother (just a tiny bit older) and a sister who is ten years younger than him? Well, by the way he does. His sister’s name is Enola, which, spelled backwards is alone. Do any of your names spelled backwards mean anything? I f yes then tell me what. If no, don’t worry. I’m Airam J.
        Enola’s mom leaves Ferdinand estate, where she lives with Enola, and their three servants. (Don’t worry about the servants, they are treated practically like family.) When Enola’s brothers find out, they come to the estate. Mycroft is confused because Enola’s mom wanted payment for butlers, maids, stable boys and seamstresses. When he finds none of the above at the estate he is very mad. Sherlock says that she wanted money for her escape. Enola can’t believe that her mother left. Then Sherlock leaves to go back to London and Mycroft wants to put Enola in a boarding school for young ladies. But Enola doesn’t want to wear a corset, bust enhancer and other things that I won’t mention here (you’re welcome gentlemen). She decides to escape. Her baggage—she hides in her ladies undergarments. When the carriage taking her to the boarding school stops at the graveyard, so she can supposedly say good-bye to her father, she takes her bike and escapes. She knows her brother, the legendary Sherlock Holmes, will be able to find her pretty easily, so she goes where her brothers will least expect her to go, to London, right under their noses. She meets up with another runaway – a boy who got really sick of his mom’s baby treatment. Together they escape from Squeaky and Cutter, two cutthroats. They pay a lady to hide them. Then Enola’s new friend (without even knowing it) distracts her brother. Enola escapes once again. Later she once again changes her image. She learns that her mother is with the gypsies. She plans to go find her in the Spring.
         This book is really good. I especially think that girls should read it. In fact, this next paragraph that I’m going to write is JUST for girls, so if you’re male, just skip it.
        Hey, ladies! I really think you should read this book. I mean, how many of you ever read a book, like a Sherlock Holmes mystery and think “Hey, what the heck, where are all the female characters?” I think that all the time. This book is really good and its about a girl!
        Okay, hi everybody. And now… drumroll please… bye everybody!


понеділок, 24 лютого 2014 р.

Черепаха в раю



Черепаха в раю

Дженніфер Л. Холм

 

Turtle in Paradise

Jennifer L. Holm

Якщо ви думаєте, що я писатиму про черепаху, яка якимось чином потрапила в рай, то ви помиляєтеся. Якщо ви хотіли блог про черепаху – то, вибачте, втрапили не туди. Черепаха (англ. Turtle)ім’я дівчинки, яка живе з мамою і не знає свого тата.
«Черепаха в раю» Дженніфер Л. Холм дуже гарна книжка. До того ж, тоненька, так що дуже раджу її тим, хто не любить товсті книжки.
Коли мама Черепахи іде на нову роботу, дівчинці доводиться переїжджати. Мама працює прибиральницею, а нова господиня не любить дітей. Тож мама відсилає Черепаху до тітки в Кі Вест, на Флориду.
Коли Черепаха приїжджає туди, то жахається: ґрунтові дороги, маленькі хатки… Дівчинка не уявляє, як вона тут буде жити. До того ж виявляється, що тітка її не чекала, бо мамин лист прийшов не на ту адресу.
У тітки – троє синів. Найстарший, Бінс, віку Черепахи. Він – член Памперсового клубу. Цей клуб займається малюками селища і отримує за це цукерки. Керміт трохи молодший і завжди ходить хвостиком за старшим братом. Найменший, Баді, ще досить маленький, і часто пісяє в штани.
Спочатку Черепаха сумна, бо скучає за мамою і намагається призвичаїтися до нового міста. Та згодом вона знаходить спільну мову з братами, а тітка, хоч і бурчить, але видно, що любить Черепаху. Тож дівчинці вже не здається, що містечко, де живе тітчина сім’я, аж таке погане. Особливо після того, як вона й її брати знайшли скарб і поділили його. А ще є Слоу Пок (Slow Poke). Черепасі потрібні були гроші, і він запропонував їй, щоб вона допомагала йому збирати на березі губки. Слоу Пок дуже добрий, тому Черепаха з ним подружилася.
Я вам ще не розповіла, що мама Черепахи зустрічається з Арчі. Мама вже зустрічалася з іншими чоловіками, і все закінчувалося однаково: вони її покидали. Та Черепаха з мамою вважають, що Арчі інакший. Він називає дівчинку «принцесою»… На жаль, вони помиляються. Він ще гірший…
Та все ж це книжка з хепі-ендом: у кінці Черепаха дізнається, хто її тато. Ім’я лишу в секреті, скажу лиш, що це справді хороша людина.
«Черепаха у раю» мені дуже сподобалася, бо Черепаха долає усі труднощі і старається з усіма дружити. Книжка торкнулася мого серця, особливо кінець.
Ще хочу сказати таке: рай для кожного свій. Для когось це канікули на березі моря, для когось – поїздка в ресторан, а ще для когось – просто бути вдома, разом із сім’єю. Та у всіх наших «раїв» є спільна риса: де б ми не були, ми хочемо в наш рай. Подумайте, де ваш рай. Па-па!
 Мої відгуки можна також читати у блозі про дитячу літературу «Казкарка», у рубриці «Книжки».

пʼятниця, 21 лютого 2014 р.

Не про книжки

Думаю, з назви допису зрозуміло, що я сьогодні писатиму не про книжки. Хочу подякувати всім людям, які навіть з подіями в Україні знаходять час читати мій блог. Ви навіть не уявляєте, що це для мене значить. Ще скажу таке: незважаючи на те, що я дитина, мене дуже обурюють події в нашій країні, і я теж за ними слідкую. Якщо хтось хоче поговорити про ситуацію в Україні - я завжди готова.
Ще раз дякую постійним читачам "Читачуна"!
Слава Україні!

неділя, 16 лютого 2014 р.

Близькі далеко

Інший дім
Оксана Лущевська
Коли я почала читати «Інший дім», першою моєю думкою було: «Цю книжку написала не Оксана Лущевська!» Я читала і її «Друзі за листуванням», і «Найкращі друзі», та «Інший дім» зовсім інакший. Правда, прочитавши більше, я побачила, що це все ж таки її стиль. Цю книжку я прочитала за день, і вона мені дуже сподобалася.
Артем і його сестра Поля живуть з татом. Їхня мама поїхала в Америку і там зустріла нового чоловіка – Еда. Мама хоче, щоб діти переїхали до неї. Арчі (Артем) та Поля ображені, що мама тепер з іншим чоловіком. Ще вони вважають, що мама стала іншою. Вона надто піднесена і весела – не така, як була раніше. Полі та Артему здається, що це не по-справжньому, нещиро.
Після того, як Поліну побили, Артем хотів помститися її кривдникам. Але помилився – напав не на того хлопця, і його забрали в міліцію. Потім прийшов тато, і все з’ясувалося. Але саме в той день, коли Поля з Арчі мали б отримати візи, йому треба ще раз завітати в міліцію. Тож Артем не може отримати візи, і Поля летить в Америку сама. Перед відльотом вона розуміє, що її місце не в Америці, а тут.
«Інший дім» – про переживання Поліни та Артема. Їм не подобається, що батьки розлучаються. Вони хотіли б, щоб батьки знову жили разом, але розуміють, що це неможливо. У той час, як мама стає недосяжною, тато, навпаки, стає ближчим.
Поля та Арчі досить близькі, допомагають одне одному, та все ж і в них є секрети. Артем так і не наважився розповісти Полі про Аліну, хоча згодом Поля подружилася з нею. А Артем так і не дізнався про Макса, який подобається Полі. Може, Оксана Лущевська напише про їхнє знайомство у наступній книжці? J

Не забувайте, я тепер і на Казкарці.