Моя колекція автографів

Малятам і батькам

Дарія Цвєк

Цього симпатичного лева намалювала Мар’яна Савка на презентації книжки в Тернополі. Там живе мій хрещений із сім’єю. Вони й прислали мені книжку. Вона про традиції, звичаї, також у ній є рецепти святкових страв.

Іда Б.

Кетрін Ханніґан

Кетрін Ханніґан приходила до нас у школу. Розповідала про свої книжки, про те, де бере ідеї, та як нам треба писати історійки чи оповідання. Уявляєте, «Іду Б.» вона переробляла 60 разів!!!

А я про «Іду Б.» вже писала. Ось тут.

Солька і кухар Тара-пата

Оксана Лущевська, Лана Світанкова

У цій книжці можна знайти не лише повість, а й цікаві рецепти, як-то «Сонячні й кучеряві канапки», «Салатка-полоз», «Замок із печива». Кілька рецептів я вже випробувала. Раджу і вам. Смачного!

У книжки дві авторки, а підписала тільки Лана Світанкова. Жаль, але в мене є інша книжки з автографам Оксани Лущевської. І називається вона…

Вовчик-колядник

Оксана Лущевська

Я знаю, це книжка не для мого віку, але, як і каже підпис, вона для того, щоб я в голос читала Юлі, своїй меншій сестрі. Ця книжка про вовчика і хлопчика, і вона дуже мила. Для дітей віком 1-4 роки. 

Little Skipper Boating Guide

Buck Wilder

Якщо ви знаєте англійську, то, мабуть, уже здогадалися, що Бак Вайлдер – просто псевдонім. Насправді ж автора звуть Тім Сміт, і він лисий, а не волохатий і бородатий, яким зображає себе у своїх книжках. Він вважає, що про лисого чувака ніхто не читав би. Про це він розповідав, коли минулого року приходив у нашу школу. Фішка цієї книжки – на кожній сторінці треба знайти хробака і руку, яких автор-художник намагався сховати.

Черепаха в раю

Дженніфер Л. Холм

Письменниця і дослідниця Оксана Лущевська була на презентації Холм у Джорджії і попросила у Дженіфер Холм підписати для мене книжку. Точніше, не просто підписати, а українською.

Про «Черепаху в раю» я вже писала двічі:

Відгук можна знайти тут

А тут – почитати про презентацію.

Правда (майже)

Кетрін Ханніґан

На обкладинці книжки намальована пташка, підписуючи, Кетрін також намалювала пташку, хоча в самій історії немає ніяких птахів які . Але коли вона до нас приходила, розповіла цікаву історію.

Одного разу був шторм. Після того, як закінчилася злива, Кетрін вийшла на вулицю і побачила маленьку пташку, яка, очевидно, випала з гнізда. Вона вирішила, що то горобець (sparrow) і подзвонила в Асоціацію дикої природи Айови, щоб спитати, чи можна виростити горобця. Їй порадили годувати його молоком, а потім – насінням. Кетрін давала пташці молоко кожні 4-6 годин, вставала навіть уночі.

Пташка – так і називала горобця Кетрін Ханніґан. Пташка стала довіряти Кетрін. «Пташко!» – кликала вона, і горобець підлітав ближче. Сідав на руки, плечі, голову.

Потім настав час переходити з молока на насіння, та Пташка не хотіла його їсти. Кетрін знову відкрила енциклопедію і виявила, що Пташка не горобець, а жовтопуза мухоловка (golden-bellied flycatcher), а ці птахи їдять мух, жуків та інших комах. Кетрін поставила в будинку мухоловку і віддавала мухи Пташці. Потім вона знову подзвонила в Асоціацію дикої природи Айови. Привезла їм Пташку. І її повезли далі на схід – Пташка мала летіти у вирій. (Не переживайте, вона ще повернеться.)

Кетрін сумувала за своєю улюбленицею, тому якось пішла на те місце, де знайшла її, і побачила пташку, дуже схожу на Пташку. «Пташко, якщо це ти, дай мені знати», – сказала Кетрін. У відповідь Пташка сіла їй на голову.

Ось так… Часом і неможливе буває можливим.

My Collection of Autographs

For Children and Parents

Daria Tsveck

        This is the first book that I’m going to write about here. In all, there are 7. This cute lion was drawn by Marjana Savka at the presentation of this book in Ternopil, Ukraine. My aunt and uncle live there and they sent me this book. It’s about Ukrainian customs and traditions and it also has interesting recipes that have to do with holidays.

Ida B

Katherine Hannigan

        The Author, Katherine Hannigan came to our school. It wasn’t very hard for her because she lives right across the street from my school. She talked about her books, where she gets her ideas, and how we need to do our writing for school. Then she told us stories about her cats and a bird she found (look at Bird Story). Later she signed the books we had a chance to buy before. It was very fun listening to a famous author talk.

Little Skipper Boating Guide

Buck Wilder

        You’ve probably guessed that Buck Wilder is a pen name. His real name is Timothy Smith. He came to our school too, but he’s not from our area. He came last year and he, just like Katherine Hannigan, talked about his books, and his life. He also talked about how he makes his books (he’s not just the author, but also the artist.) In his books you have to find Fingers (a hand) and Fuzzy (a fuzzy worm/caterpillar). Buck Wilder writes books about nature, the outdoors and how we need to behave outdoors. The cool thing, Tim Green, is a character in his own books. (Not as Tim Green, but as Buck Wilder, of course.) The funny thing is that while in real life he’s completely bald, in his books Buck Wilder has a big beard and lots of hair. J

Turtle in Paradise

Jennifer L. Holm

        You don’t understand what the first part of the signature says? Well, that’s because it’s in Ukrainian. And what it means is “For Maria”. And no, Jennifer Holm does not know Ukrainian. My friend Oksana Lushchevska was at Holm’s presentation at the University of Georgia. She asked Jennifer L. Holm to write that. Why did Holm listen? My words that everyone has their own paradise were one of the topics of conversation there.

 I already wrote about Turtle in Paradise before, twice. If you’re interested, please click on the links below:

Turtle in Paradise

The Presentation (In Ukrainian)

Solka and Tara-Pata the Cook

Lana Svitankova

and

Oksana Lushchevska

        In this book, besides the story you can also find interesting recipes like “Curly Sunny Sandwiches”, “Salad-Crawler” and “Castle made of Cookies”. I already tried some of the recipes myself, and found them to be very tasty.

        This book has two authors, but it’s only signed by one. Too bad, but I have a different book signed by Oksana Lushchevska.

Caroler Wolf
Oksana Lushchevka

        I know that this book is not for my age by far, but the signature says “For Maria to read to Julia, and for Julia to enjoy.” Maria – that’s me and Julia is my little sister. This book is about a boy and a wolf, and it’s very cute. For kids 1-4 years of age.

True (Sort of)

Katherine Hannigan

        This is the story that Katherine Hannigan told us:                One day there was a storm. After the rain stopped pouring, the lightning stopped striking and the thunder stopped booming, Katherine went outside. There she found a small bird that probably fell from its nest. Hannigan thought that it as a sparrow. She called the Iowa Wildlife Association and asked them if it was okay to raise a sparrow. They said yes. She had to feed him milk until he grew old enough to bird feed. Every 4-6 hours, even at night, she got up and fed the bird milk from an eyedropper.

         She called the sparrow Bird. The bird started trusting Hannigan. Bird, said Katherine, and the bird flew closer. Sat on her arms, shoulders, head. Then it was time to go from milk, to birdseed. Bird didn’t want to eat the seeds. So Katherine got suspicious and checked the bird encyclopedia again and saw a bird that looked just like Bird. It was NOT a sparrow. It was a golden-bellied flycatcher, a bird that, unlike the sparrow, migrated to the south for the winter. Also, flycatchers eat spiders, bugs, flies, etc… Definitely not birdseed. Hannigan put a flycatcher outside and gave the bugs to Bird. After that she called the Wildlife Association again. They told her to bring the golden-bellied flycatcher to a branch of the Association. So she drove Bird to them. After that, she learned, he drove all the way around Iowa to the southern border. Bird was suppose to go migrate for the winter. (Don’t worry, he’ll be back.)

        Katherine missed Bird, sop one time she went to the place where she first saw Bird. There she saw a birdy, very similar to Bird. “Bird, Katherine said, if that is you, then just let me know.” The bird flew closer. “Bird?” The bird sat on Katherine’s head.

        So… That story shows that even the most impossible things are sometimes possible.

Іда Б.

«Іда Б.» Кетрін Ханніґан

Ida B. Katherine Hannigan

Я часом думаю, що, якби я була одна в класі, тобто вчилася вдома, я могла б набагато швидше закінчити школу. Героїня цієї книжки вчилася вдома…

…поки її мама не захворіла на рак. Тепер Іді Б. треба йти в звичайну школу. Вона через це дуже дратується, бо коли була менша і ходила до школи, вчителька відмовлялася кликати її Іда Б. і називала просто Іда. З того часу Іда Б. повертатися у школу не захотіла. Вона виконувала завдання до обіду, потім їла й бігла надвір – гратися зі струмочком (який був дуже балакучим) та всіма яблунями, що росли в їхньому саду. Так-так, не в струмку, а зі струмком. Бо ж він, так само як і дерева, вміє розмовляти.

Коли тато каже Іді, що їй треба повертатися до школи, її серце стає маленьким холодним камінчиком, неспроможним на любов. (Не переживайте, потім усе буде добре.)

Та коли Іда Б. іде до школи, всі до неї добрі. Правда, дехто ображається, бо вона гаркає і бурчить. Її друг Райлі пробує залучити її до своїх ігор на майданчику, хоче, щоб вона була його партнером на уроках і таке інше.

Крім того, міс Вашингтон, учителька Іди Б., зовсім не така, як та, що була у дівчинки у першому класі.

Завдяки турботі та увазі вчительки та друзів Іда Б. вирішує всі свої проблеми та знову стає хорошою люблячою дівчинкою.

Книжка мені сподобалася, бо я переживала за Іду, дивувалася, коли вона робила щось не дуже розумне (хоча зі мною теж таке часом трапляється) і раділа, коли в неї нарешті усе налагодилося.

Мені було дуже цікаво читати «Іду Б.» ще й тому, що я знала, що, якщо у мене виникнуть якісь питання, я можу спитати в авторки, бо ж Кетрін живе через дорогу від моєї школи. Так і сталося – міс Ханніґан прийшла до нас на урок. Але про це я розповім в іншому дописі, який викладу згодом. До зустрічі та приємного читання!

Сучасна Русалонька

Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських

Марина Павленко

Я багато читала про серію Марини Павленко «Русалонька із 7-В», а тепер нарешті читаю самі книжки. От цікаво, вам подобаються детективи і всілякі заплутані історії? Мені – так. Якщо ж ви любите їх так, як я, то ця серія – для вас.

«Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських» – перша книжка з серії. Головна героїня – дівчина Софія, яка, так само як і я, не любить алгебри. Їй, так само як і мені, підсовують братика (у мене сестра, але то дрібниці). Книжка ж не про те. Софія закохана в однокласника Вадима Кулаківського. У роду Кулаківських – прокляття. Після того, як Гордій Кулаківський привласнив собі купу чужої землі, його і його рід прокляли – мовляв, матимеш гроші, але не матимеш щастя.

За допомогою фотографій, чарівної шафи, яка може переносити Софійку в часі, та коралів, які роблять дівчину невидимою у минулому, Софійка знімає з Вадима прокляття. Ще вона позбавляє себе нічних жахів, бо квартира знизу також була пов’язана з прокляттям Кулаківських. Ціла сім’я загинула під час грози – і в грозу чи при повні привиди змушені знову і знову переживати цю трагедію. Після того, як Софія у минулому врятувала родину Катрусі, двоюрідної прабабусі Вадима, кошмари в квартирі знизу припинилися.

Тепер Вадим вільний від прокляття. До нього з бабусею поприїжджали родичі, доля яких змінилася після того, як Софійка врятувала Катрусю, а Вадим їй вдячний, бо тато купив йому мотоцикл.

Коли я закінчила читати книжку, був вечір. Раптово почалася гроза. Ну як тут не злякатися? Саме за такої погоди у квартирі знизу з’являлася колись Катруся. Стало якось не по собі, та якось я заснула…

То що скажете? Цікаво? А це ж лише перша книжка. Друга – про привида, третя – про русалку, четверта – про лабіринт і пропажу картин. А про що п’ята – не скажу, бо щойно почала читати.

P.S. Якщо вам сподобалося те, що я написала, коментуйте, будь ласка! І, взагалі, коментуйте. Я хочу знати, що мої читачі думають про мої дописи, мій блог і про мене. Дуже дякую тим, хто коментує. І тим, хто читає також. До зустрічі!

Cake Pop Crush

Cake Pop Crush

Suzanne Nelson

        Have you ever had to fight for something that mattered to you? Like maybe not throwing away an old piece of furniture, or keeping an old pet instead of putting it to sleep. Maybe it was something that mattered to the community. Or, if you were fighting for something or someone when a war was going on. If you have, then you’ll know what this is all about. If you haven’t, then I suggest that you read this sweet like a cake pop book.

Ali’s dad owns the little bakery (Say It With Flour) in town. She loves the little shop even though her dad is afraid to try anything new after Ali’s mom died, so he keeps it old-fashioned. When a sleek Perk Up opens right across the street, Ali’s dad worries that they might have to close up. Even without the Perk Up they didn’t have very many customers and now they only have their three loyal customers and that’s it. So Ali talks her dad into letting her sell her cake pops at the shop. Then she advertised (with the help of her friend Gwen). A bunch of new customers come to the shop. Her dad thanks her. They sell good until Perk Up starts selling cake pops too. But then Ali holds a jewelry show, to help her friend Gwen. She sells good there, but Sarah, a girl from school, puts black food coloring in them. The show is ruined! And even worse - Ali’s dad says that she can’t sell cake pops anymore. Ali thinks the person, who put the food coloring in the cake pops is Dane, the boy who’s dad owns Perk Up, Inc. (They are part-time friends, one day they are happily talking, the next day Ali is accusing Dane of something.) But really Dane is innocent, like I said before, it was Sarah who put the food coloring in the pops. Later, Ali will believe Dane, but now she’s just plain mad.

Ali is in a bake-off with Dane. They are fighting for the right to cater Sarah’s birthday party. I probably forgot to mention that besides being the most stuck-up girl in their school, she’s also the richest. Her dad is the mayor of their city. They both bake awesome cake pops. Most of the judges voted for Ali, but Sarah lied and said Dane was the winner because she likes him. Later, when Dane tells Ali, she gets to cater Sarah’s party, Sarah has to help out at Say It With Flour because of the “misunderstanding” and Ali gets to be interviewed at Renata DeLuca, her favorite cook’s show. Mayor Chan, Sarah’s dad asked Ali and her dad to make a thousand cake pops for the new mall opening in town, and Ali’s dad says that with that money and the money from catering Sarah’s party the bakery doesn’t have to close. Happy ending!!

Gwen and Harris are dating, Ali made up with Tansy, her other friend who she had a fight with earlier. And the book ends with Ali and Dane kissing. They finally became real friends (and even more than that!) Definitely happy ending!